ХІРУ́РГ, а, чол. Лікар, фахівець з хірургії. Обійшовши всі палати, хірург Богдановський зайшов у перев'язочну й, розпорядившись щодо перев'язок, присів край вікна, чекаючи на початок роботи (Олександр Довженко, I, 1958, 320); Матвій Матвійович — хірург, а в пальцях хірурга, як відомо, підвищене чуття дотику (Іван І. Волошин, Місячне срібло, 1961, 13); * У порівняннях. Він завжди працював, дотикаючись до глини обережно, як хірург (Олександр Ільченко, Серце жде, 1939, 145).