ХІСНУВА́ТИ, ую, уєш, недок., діал. Користуватися. З часом первісні жителі [Борислава], господарі, мусили уступити з прадідної землі під напором досвіду чужинців, не вміючи хіснувати з мільйонів, які крилися в землі (Степан Ковалів, Світ.., 1960, 21).