в означеннях
Тлумачення, значення слова «хлібний»:

ХЛІ́БНИЙ, а, е.

1. Прикм. до хліб 1—3. Пахне рідно хлібною скоринкою, добре впрілим у печі борщем, чебрецем і м'ятою (Юрій Збанацький, Єдина, 1959, 12); Шостий раз уже пропливав я на мостику степового корабля по золотому хлібному полю (Степан Олійник, З книги життя, 1968, 29); Тече зерно моєї України В великий, спільний хлібний океан (Микола Нагнибіда, Гірські вершини, 1960, 51);
//  Вигот., зробл. з хліба (у 1 знач.). Вона боялася, щоб я не сказав учительці про її хлібну кульку... (Леонід Смілянський, Сашко, 1954, 10); Назар видував скляні кулі, виготовляючи кухлі, з яких п'ють пиво і хлібний квас (Євген Гуцало, Скупана.., 1965, 159);
//  Призначений для приготування хліба (у 1 знач.). Кладе [коровай] на віко від хлібної діжі (Словник Грінченка);
//  Який випікає хліб (про людину). Картьожник [картяр] — хлібний добрий пекар (Іван Котляревський, I, 1952, 193).
Хлібне дерево — тропічне дерево родини шовковицевих, плоди якого містять крохмаль, цукор, жирну олію, вітаміни й використовуються як харчовий продукт у вареному та підсмаженому вигляді. — У школі питали, чи виросло б хлібне дерево на наших пісках... — Це вже ти маєш випробувати, — відповіла з усмішкою мати (Олесь Гончар, Бригантина, 1973, 83); Хлібне дерево належить до родини шовковицевих і культивується на островах Тихого океану (Знання та праця, 2, 1974, 22).

2. Пов'язаний з хлібом, зерном. Засік був зовсім порожній.. Отож найперше хлібну проблему Артем і взявся якось розв'язати (Андрій Головко, А. Гармаш, 1971, 536); Освоєння нових земель дало змогу державі перегрупувати економічні сили на хлібному фронті (Наука і життя, 5, 1959, 10); У хлібному балансі нашої країни озимі хліба, зокрема пшениця, займають провідне місце (Радянська Україна, 4.VIII 1951, 1);
//  Пов'язаний із зберіганням, заготівлею, торгівлею і т. ін. хліба, зерна. Ночами охороняли [військові] мости, хлібні склади, різні повітові установи (Олесь Гончар, II, 1959, 243); Зразу ж, на першому кварталі, побачив [Роман] натовп жінок, що тулились під стіною хлібної крамниці (Андрій Головко, II, 1957, 612).
 Хлібна картка — документ на одержання хліба (за карткової системи розподілу продуктів). А хіба їй, Брунгільді, не здавалося колись, що вона всемогутня? Хіба не зневажала вона колись усіх тих жінок, які бігли на завод, тремтіли над своїми хлібними картками, варили суп з ерзаців? (Павло Загребельний, Європа. Захід, 1961, 82); Хлібна квитанція — документ про здачу зерна ким-небудь. Дивилась [мати] на ікону в кутку, а бачила за нею Вутаньчину хлібну квитанцію. Добре зробила дочка. Треба, треба помагати.. Був би в неї зараз хоч який-небудь лишок — все б віддала на республіку (Олесь Гончар, II, 1959, 160).

3. Багатий хлібами (у 3 знач.) (про місцевість). Хлібна країна (Словник Грінченка); [Чабаненко:] Ну, розуміється, Горбачі велике село. Так? І хлібне (Іван Микитенко, I, 1957, 50); Херсонщина — край хлібний (Радянська Україна, 23.V 1968, 2);
//  Який живе у достатках; багатий. Там все народ хлібний (Словник Грінченка); Хоч відьма, аби хлібна (Номис, 1864, № 8928);
//  перен., розм. Який створює достатки, дає прибутки. Часто мій батько мовляв: — Не за хлібне ти діло берешся (Микола Зеров, Вибр., 1966, 333).

4. Уживається як складова частина назв деяких шкідників злаків. Великої шкоди посівам озимої пшениці завдають клоп-черепашка, хлібна жужелиця, хлібні жуки та озима совка (Хлібороб України, 4, 1969, 26); Стеблові хлібні пильщики — збірна назва комах родини стеблових пильщиків, личинки яких розвиваються всередині стебла (Українська сільськогосподарська енциклопедія, II, 1972, 431).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, . — Стор. 80.

Коментарі (0)