в означеннях
Тлумачення, значення слова «хляпати»:

ХЛЯПАТИ, аю, аєш, недок., розм.

1. неперех. Утворювати глухий короткий звук, ударяючись, стукаючи об що-небудь;
//  Ляскати, зачиняючись (про двері). Чути, як вхідні двері десь там далеко в кінці коридора хляпають і Шевченко, наближаючись, щедрує (Павло Тичина, Вибр., 1945, 326);
//  Кидати що-небудь, ударяти по чомусь, видаючи глухий короткий звук; ляскати;
//  Опускати й піднімати (вуха). Забавно було дивитись, як Нептун на бігу хляпав обвислим вухом і тріпав білу поноску під чорним холодним носом (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 389);
//  Під час ходіння відставати від ніг (про взуття, підкову). Старий все прискорював ходу, все нижче нахиляв голову.. Великі, просторі калоші хляпали на ногах (Юрій Бедзик, Альма матер, 1964, 187); Чоботи зсохлися і не налазили. Тоді Явдоха кинула старі калоші із солом'яними встілками. Павло підв'язав їх мотуззям, щоб не хляпали (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 368); — На передній лівій нозі коня хляпала підкова, — показує Іван Панасович на чітко окреслений слід (Михайло Стельмах, I, 1962, 215).
Вухами хляпати див. вухо.

2. перех. Бити чимсь гнучким: шмагати (про щось гнучке); хльоскати. Стьопжечка [стьожечка] у мойому капорі.. хляпала мене по лицю (Ганна Барвінок, Опов.., 1902, 21).

3. неперех. Те саме, що хлюпати 1. Хляпала діжа, Параска місила круте тісто (Костянтин Гордієнко, II, 1959, 345); Уже смеркалося, коли заготівельники вийшли на шосе.. Накрапав дощ. Хляпали мокрі чоботи (Павло Автомонов, Коли роз луч. двоє, 1959, 435).

4. неперех. Те саме, що лити 2. Надворі свистав вітер та хляпав рясний дощ (Іван Франко, VIII, 1952, 358);
//  безос. Тут усе хляпає, але хтось ловить хвилини помежи дощем і таки бігає трошки (Леся Українка, V, 1956, 350); Нудилася [Маруся], місця собі не знаходила, коли вдень був дощ, хляпало зрання і не було найменшої можливості вийти з хати (Гнат Хоткевич, II, 1966, 80).

5. перех. і без додатка, діал. Говорити щось недоречне, нерозумне. — Адже ми змовилися задержати в тайні прощальний вечір, аби зробити директорові несподіванку, а ти як зачнеш хляпати, то директор дізнається (Лесь Мартович, Тв., 1954, 193).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, . — Стор. 91.

Коментарі (0)