в означеннях
Тлумачення, значення слова «хлопчище»:

ХЛОПЧИ́ЩЕ, а, чол.

1. Збільш. до хлопець 1, 2. Зробився з нього здоровий хлопчище (Три золоті слова, 1968, 103); От хоч би взяти Антошка, Сарабринового сина. Хлопчище вже здоровий, другий рік пастушить (Іван Франко, III, 1950, 333); Старший став коло бочки, вдарив перстом у дно, вибив його, підняв бочку і випив усю. То був хлопчище! (Казки Буковини. Казки Верховини, 1968, 171); Та коби-сте люди знали, який я хлопчище, Та як візьму косу в руки, сама коса свище (Коломийки, 1969, 70).

2. розм. Те саме, що хлопець 1. Хлопчища справді зручно і з голосним вереском поскакали, хто в неглибоку воду, хто на річне каміння (Іван Франко, IV, 1950, 388); До хати вбіг босий, заболочений по коліна хлопчище Микитка, наймолодший Іванів брат (Лесь Мартович, Тв., 1954, 140).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, . — Стор. 85.

Коментарі (0)