ХЛО́ПСТВО, а, сер., дорев., зневажл. Збірн. до хлоп 1 1. Обізветься хлопство Поза городами: — Ой чи довго буде шляхта Гордувати нами? (Пантелеймон Куліш, Вибр., 1969, 314); З почуттям власної вищості, з виразом невимовного презирства до того темного хлопства, що так не личив його котячому видові, пан писар округлим рухом звернувсь плечима до громади і.. вступив у канцелярію (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 195); По гаях з жінками Панство утікає, Та їх скрізь киями Хлопство переймає... (Микола Чернявський, Поезії, 1959, 54).