в означеннях
Тлумачення, значення слова «хлинути»:

ХЛИНУТИ, не, док.

1. Политися бурхливо, раптово, у великій кількості звідкись; ринути. З високої вагранки хлинув пекучою білою малясою чавун і м'яко, нечутно наповнилось цебро, друге, третє... (Іван Микитенко, II, 1957, 98); Поклали Карпа на діжку, розціпили зуби, почали качати, і незабаром хлинула з рота річкова вода (Анатолій Шиян, Баланда, 1957, 155);
//  Раптово сильно политися з очей | (про сльози). «Доле моя! серце моє! Оксано, Оксано! Де ти ділася, поділась?» І хлинули сльози; Дрібні-дрібні полилися. Де вони взялися! (Тарас Шевченко, I, 1963, 113); Михайлина стримувала себе, але сльози, мов весняна злива, зрадливо хлинули з очей, впали на вогке волосся, обпекли ніжну шию дівчинки (Юрій Збанацький, Між.. людьми, 1955, 199);
//  Полити сильно (про зливу). Як же хлине дощ, і вже не йде, а ллє... (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 413); Чорна хмара, як ніч, наплила, сліпучі спалахи залили небо, що гурчало і спалахувало безнастанно. Хлинула знов злива (Костянтин Гордієнко, Дівчина.., 1954, 151);  * Образно. Море жита хлинуло на нас (Юрій Яновський, V, 1959, 144).

2. Всією масою, навально побігти куди-небудь. Не встиг Остап Суха-Груша й з місця рушити, як на нього хлинула частина юрби, змішала його з собою, одібрала коні і з гиканням та свистом потягла за ворота (Григорій Епік, Тв., 1958, 293); На нас несподівано хлинув натовп, і б одну мить ми опинилися в самій його гущі (Петро Колесник, На фронті.., 1959, 197); На горі, біля водокачки, бійці сірим потоком хлинули до залізної іржавої труби пити воду (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 307).

3. Від сильного хвилювання, зніяковіння тощо раптово прилити в голову, обличчя (про кров). Вся кров хлинула їй в обличчя. Стримуючи в собі образу, вона, не відступаючи, дивилась на розлюченого Жигая (Анатолій Шиян, Баланда, 1957, 11).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, . — Стор. 76.

Коментарі (0)