в означеннях
Тлумачення, значення слова «хлипання»:

ХЛИ́ПАННЯ, я, сер. Дія за значенням хлипати і звуки, утворювані цією дією. Нараз голосне хлипання перервало мовчанку. Се плакала Таня (Іван Франко, I, 1955, 322); Зразу, з світу, нічого не можна розібрати в хаті. Чутно тільки стогін слабої, чиїсь тихі хлипання та шепотіння (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 229); В кімнаті ставало тихо й тихіше, лиш хлипання дощу й.. тікання великого стінного годинника переривали тишину (Ольга Кобилянська, III, 1956, 193); Коли ледве чутне хлипання стало виразним і перетворилося на голосне чвакання смоків, Курбала спинився (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 194).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, . — Стор. 76.

Коментарі (0)