ХМА́РОНЬКА, и, жін. Пестл. до хмарка. За сонцем хмаронька пливе, Червоні поли розстилає І сонце спатоньки зове У синє море (Тарас Шевченко, II, 1963, 203); Пливуть по небу хмароньки В далекії краї (Борис Грінченко, I, 1963, 20).
ХМА́РОНЬКА, и, жін. Пестл. до хмарка. За сонцем хмаронька пливе, Червоні поли розстилає І сонце спатоньки зове У синє море (Тарас Шевченко, II, 1963, 203); Пливуть по небу хмароньки В далекії краї (Борис Грінченко, I, 1963, 20).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 95.