ХМАРИ́ННЯ, я, сер., розм. Збірн. до хмара. Люди жартома говорили, що сонце має весняні канікули, бо зовсім не показується з-за суцільного хмариння (Микола Ю. Тарновський, Незр. горизонт, 1962, 22).
ХМАРИ́ННЯ, я, сер., розм. Збірн. до хмара. Люди жартома говорили, що сонце має весняні канікули, бо зовсім не показується з-за суцільного хмариння (Микола Ю. Тарновський, Незр. горизонт, 1962, 22).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 94.