в означеннях
Тлумачення, значення слова «хмарити»:

ХМА́РИТИ, рю, риш, недок.

1. тільки 3 ос., неперех., безос. Ставати хмарним, укриватися хмарами. Усі очі козацькії вже у той бік вдивлялися. Справді, наче хмарило звідтіль (Марко Вовчок, I, 1955, 333); Так було душно, що аж уночі приходилось умиватись та віялом обмахуватись; тепер все хмарить і парить, і вітром пекучим несе, але дощу нема (Леся Українка, V, 1956, 54).

2. перех., перен., розм. Робити кого-, що-небудь похмурим, невеселим. Стежила [Марися] за його натхненною грою, за такою багатою гамою почуттів, що під час концерту то хмарили, то осявали бліде одухотворене обличчя її вихованця (Олесь Гончар, Бригантина, 1973, 118);
//  Надавати своєму обличчю, чолу похмурого, невеселого, стурбованого чи гнівного виразу. — Цить, розрюмсалась, — старий хмарить чоло (Михайло Стельмах, I, 1962, 242).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, . — Стор. 94.

Коментарі (0)