в означеннях
Тлумачення, значення слова «хоботок»:

ХОБОТО́К, тка, чол.

1. Зменш.-пестл. до хобот. До машини під'їхав невеликий автокран, рухливий, як жучок. Кран-жучок знову став ворушити своїм хоботком (Семен Журахович, Звич. турботи, 1960, 81);  * У порівняннях. Крізь щілини станка Красавчик [жеребець] просунув губу і ворушив нею, як хоботком, чекаючи, поки дадуть шматок цукру, чим часто його балували колгоспники (Степан Чорнобривець, Потік.., 1956, 203).

2. зоол. Витягнутий у трубку ротовий апарат деяких членистоногих, який служить для проколювання, ссання і т. ін. З дна глибоких квіток бджола висмоктує хоботком нектар, немов порожнистою соломинкою (Бджоли, 1955, 27); Хоботок комарів влаштований так, що вони легко простромлюють шкіру людини і звірів (Наука і життя, 5, 1973, 46); Хлопчик бачив, як він [метелик], згорнувши крильця, витяг довгий хоботок і почав смоктати з квітки нектар (Олесь Донченко, VI, 1957, 476).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, . — Стор. 100.

Коментарі (0)