в означеннях
Тлумачення, значення слова «ходором»:

ХОДОРОМ, присл., розм.: ◊ Голова ходором ходить див. ходити; Земля ходором ходить під ким — уживається на позначення надзвичайно кмітливої, спритної у своїх діях людини. — Ну й сучий же син! — так характеризувала його Уляна. — Земля під ним, анахтемським, ходором ходить! (Остап Вишня, I, 1956, 18); Піти ходором див. піти; Ходити (заходити) ходором: а) сильно здригатися, двигтіти. В хлоп'ячому гуртожитку з кожним листом викаблучували такого гопака, що будинок ходором ходив (Семен Журахович, Опов., 1956, 108); Стіл заходив ходором; чарки й пляшки заторохтіли (Панас Мирний, I, 1949, 258); б) дуже швидко рухатися під час роботи тощо. А парубки, в боки взявшись, ходором ходили! Приспівують, притупують (Українські поети-романтики.., 1968, 384); Недалеко од хати під грушею Мотря терла коноплі. Її руки ходили ходором (Нечуй-Левицький, II, 1956, 278); У хлів вривається Орися: хустка на плечах, очі горять, граблі так і ходять ходором в руках (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 273); в) то підніматися, то опускатися (про груди, плечі і т. ін.). Овечата ледве сновигали по траві, шукаючи тіні, і, не знаходячи, жалібно деренчали, голови їх хилилися, боки ходором ходили (Панас Мирний, IV, 1955, 20); В Омеляна Івановича ходором ходило черево (Петро Панч, II, 1956, 379); Кулаки [Гречки] стискались так, що хрумтіли пальці, плечі ходили ходором, ноги чітко відстукували такт мелодії (Юрій Смолич, Реве та стогне.., 1960, 94); г) посилено смикатися, рухатися (про м'язи, частини тіла і т. ін.). Спідні щелепи ходили в його ходором, він увесь трусився (Борис Грінченко, II, 1963, 409); Кожна клітинка круглого Олиного обличчя сміялася, під тугою шкірою ходором ходили якісь живчики (Леонід Первомайський, Материн.. хліб, 1960, 168); д) те саме, що кипіти 5. Над шляхом, у затишному дворі Гординської, усе ходило ходором. За кілька днів радянські вояки встигли полагодити паркан, біля конюшні навісити двері, а на хаті з'явилися нові латки гонту (Степан Чорнобривець, Визволена земля, 1959, 180); Оглядаючи пройдені бурхливі юнацькі роки, чесно скажу: шкільні годочки веселенько пробіг. Проскочив, аж луна по школі розлягалася. Усе ходором ходило (Степан Ковалів, Кутя.., 1960, 135).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, . — Стор. 111.

Коментарі (0)