ХО́ХЛЯ, і, жін., діал. Жердина з прив'язаним до неї канатом, якою тягнуть невід, пропускаючи її через ополонки під льодом.
ХО́ХЛЯ, і, жін., діал. Жердина з прив'язаним до неї канатом, якою тягнуть невід, пропускаючи її через ополонки під льодом.
Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 134.