в означеннях
Тлумачення, значення слова «холодний»:

ХОЛО́ДНИЙ, а, е.

1. Який має низьку або відносно низьку температуру (про повітря, вітер і т. ін.). Настала осінь з вітрами холодними, з дощами дрібними, а дедалі й сніжок став перепадати (Леся Українка, III, 1952, 483); Ідуть дощі. Холодні осінні тумани клубочаться угорі і спускають на землю мокрі коси (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 32); Близькість ріки відчувалась особливо виразно не тільки по тому свіжому холодному повітрі, яким віяло з очеретів, а й по щедрій росі на травах, яка бризкала людям на руки і на ноги світлими льодяними краплями (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 230);
//  Який характеризується низькою температурою повітря (про клімат, погоду);
//  Із зниженою температурою, стійкими холодами, морозами (про певний час, пору). Минає день — який же холодний, блискучий, вражий день! (Марко Вовчок, I, 1955, 296); Чорний кіт солодко спав на припічку біля каганця: йому було байдуже, що холодна зима зазирала крізь вікна білим морозом (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 109); В холоднім надвечір'ї тремтіло наїжачене сонце (Михайло Стельмах, I, 1962, 118); Ти пам'ятаєш березневу холодну ніч, як стрілись ми. Сміявся вітер, і дерева до нас тяглись гіллям із тьми (Володимир Сосюра, II, 1958, 111);
//  Який має суворий клімат. Не довго зогрівала материнська ласка маленьку Кульжан. Повільно згасала Джевгер у безкраїх степах холодного Північного Казахстану, розповідаючи дівчинці про пишні сади та виноградники своєї батьківщини (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 57); — Так ви ненавидите панів? —..Таки ненавиджу! — глянула [молодиця] йому прямо в очі і махнула стиснутим кулаком. — Бо хто нас жене з рідного двору в холодний Сибір? Пани женуть (Михайло Стельмах, I, 1962, 11); Простори між полюсами і полярними колами називаються холодними поясами (Фізична географія, 5, 1956, 78);
//  Про місце, де панує холод. Сіро ще було. Сіре удосвітнє небо, сірі хати, збиті докупи, немов отара, і сірі осінні поля, вогкі й холодні, ген за городами (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 429);
//  З низькою температурою води (про течію, хвилю тощо). — Соломіє!.. — чує вона крізь холодну хвилю, що б'є її в очі (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 387); Коли його човен перевернуло й підкинуло вгору вибухом снаряда, він, поранений, вилетів з нього й шубовснув далеко у воду, й холодна бистрина понесла його.. за течією (Олександр Довженко, I, 1958, 318); Ріка дибилась холодними свинцевими хвилями (Микола Олійник, Туди, де бій, 1971, 202);
//  Позбавлений тепла, який викликає відчуття холоду. [Цокуль:] Е, хлопче, добру славу не скоро наживеш, а недобра сама прилипне, особливо до бідної сироти. [Панас:] Та воно так, тілько як опечешся на молоці, то й холодну воду студиш (Карпенко-Карий, I, 1960, 253); Щвачка встала, ..підійшла до вікна, притулилась чолом до холодної шибки й дивиться втомленими очима на вулицю (Леся Українка, III, 1952, 473); Як п'яна, я верталась назад. Руки й нога були в мене, як лід, холодні (Панас Мирний, IV, 1955, 347); Зіщулившись, лежить між товаришами Яресько на холодній, мерзлій, що аж двигтить від канонади, землі (Олесь Гончар, II, 1959, 422); Лихе передчуття холодною гадюкою оповило мені серце... (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 103); Хай прилине зима і розвісить свій пух на холодних і голих деревах — я любов'ю тебе обігрію, мій друг, моє горе і радість вишнева! (Володимир Сосюра, II, 1958, 129); Вітер вив і сипав холодним дощем (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 393); На його руці красується, мов із сонця вилитий, невеличкий золотистий плід. Він розкушує його: холодний терпкий сік освіжає уста (Михайло Стельмах, II, 1962, 39);
//  Призначений для охолодження тіла людини. Олечка горіла, лоб і руки були такими гарячими, що холодні компреси не допомагали (Антон Хижняк, Тамара, 1959, 189);
//  у знач. ім. холодне, ного, сер. Те, що дає відчуття холоду, має низьку температуру. Кинутись в воду і довго летіти кудись униз, коли холодне й мокре тече за сорочку і у халяви, а смерть поволі вливається в горло, і в очі, і в вуха — і знати, що там є п'явки, риби, вужі і слизьке баговиння — ні, я би не зважився ніколи на се... (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 263); Тріпонувсь Федір Пилипович, наче хлюпнув хтось холодним на нього (Арсен Іщук, Вербівчани, 1961, 344);
//  Позбавлений ознак життя. Зоря промінчик ллє помаленьку; Жалібно кличуть дітоньки неньку: — Вставай, мамуню, стужа неначе; Пригорни Милчо, нехай не плаче... — Ні слова мати, лежить холодна... (Павло Грабовський, I, 1959, 315); Сиротина я безродний [безрідний], Десь загину в чужині. І ніхто очей холодних Не закриє там мені (Степан Руданський, Тв., 1956, 33); Прокинулась вона рано, як звичайно, і одразу ж кинулась до Ярини. Мертва, холодна Ярина лежала так, як спала, — на правому боці, поклавши під голову руку (Семен Скляренко, Святослав, 1959, 101);
//  Охолоджений з певною метою. [Круста (Приходить раб з внутрішніх дверей. Круста звертається до нього):] Ти, слухай, панові нагрій вина, а нам скажи холодного принести (Леся Українка, II, 1951, 394); Коли сонце підбилося вгору, жінки сіли снідати на обніжку. Уляна вийняла з-поміж горсток глечик холодного молока, накритого лопухом, відрізала окраєць хліба, поставила два череп'яних кухлі (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 374).
[Аж] холодні мурашки (мурахи) пробігають (пробігли) по спині (по тілу) див. пробігати; [І] за холодну воду не братися (не взятися) див. вода; Ні (ані) за холодну воду (ні до холодної води) [не братися] — те саме, що [І] за холодну воду не братися (див. вода). Тут озвалася мама: — Ти неправа, Надіє. Не можна так, щоб дитина не бралася ні за холодну воду (Юрій Збанацький, Мор. найка, 1959, 172); Степанида.. і біля корови, і біля кабана, і коноплі тіпа, а Горпина вже ні за холодну воду (Любов Яновська, I, 1959, 336); Бабина ж дочка така лінива, така ледача: ні до холодної води не береться (Українські народні казки, 1951, 311); Обливатися (облитися) холодним потом див. обливатися; Холодна жаба сидить під серцем див. серце; Холодний піт — піт, що виступає від сильного хвилювання, переживання, страху і т. ін. Еней спросоння як схопився, Дрижав од страху і трусився, Холодний лився з його піт (Іван Котляревський, I, 1952, 109); Жах обхопив Параскіцу і обілляв холодним потом (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 277); Може б, зараз вийти із хати і все-все із сльозами сказати йому, щоб не мучити ні себе, ні його. Від цієї думки дівчину кидає в дрож, на чолі виступає холодний піт (Михайло Стельмах, I, 1962, 577); Холодний піт проймає (проймав, пройняв і т. ін.) див. проймати; Холодним вітром повіяло див. повіяти; Холодною водою облити (обдати) див. вода; Як холодний душ на голову — про те, що швидко вгамовує чий-небудь запал, збудження. Давид глянув гостро на Гниду й сказав йому: — Ти заспокойся, Гнидо! Це ще тільки вонючі оселедці. А я ось найду тобі ще краще щось та прочитаю з «Голосу праці».. — Ці слова на Якова — як холодний душ на голову: він притих одразу й одійшов до вікна (Андрій Головко, II, 1957, 131).

2. Пов'язаний з відчуттям холоду (у 1 знач.), з уявленням про холод. Ти від мене пішла, ти від мене пішла, Де сріблиться над полем холодна імла (Максим Рильський, I, 1960, 177); Вулиці безкраї. Порожньо і дзвінко. Кроки одинокі, ніби серця стук. І в холоднім небі зорі, як сніжинки, шлють байдуже світло на замовклий брук (Володимир Сосюра, II, 1958, 100); Небо, високе і чисте, просівало зорі крізь невидиме решето, і вони мерехтіли, падаючи. Свіжовідклепаний місяць вичахав у холодній безвісті (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 106); Я так тебе люблю! Пройдуть мільйони років.. Летітиме земля все так же, між світами, в холодну вишину, як лине вічний час, і кучері твої безплотними вустами я буду цілувать, хоч і не буде нас (Володимир Сосюра, II, 1958, 166);
//  Власт. товщі водних глибин, хмар, криги і т. ін., схожий на них забарвленням (про сині, лілові та інші кольори, тони на відміну від теплих кольорів, тонів). Де-не-де жовтіє світла мілина, холодними темно-синіми смугами переливається глибочінь (Олесь Донченко, VI, 1957, 68); Темрява обкутала все, і тільки повз шлях, яким вони простували, проблискувала холодним вилиском річечка (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 324); Соколовій властива широка, темпераментна манера живопису, тонке відчуття світла і простору. Свої натюрморти вона будує на співвідношеннях холодних і теплих кольорів, на контрастних світлотіньових рішеннях («Осінь. Останні квіти», 1972, «Букет польових квітів», 1967, «Бузок», 1970 та інші) (Образотворче мистецтво, 6, 1973, 32).
Холодна м'ята (Mentha piperita, L.) — вид запашної культурної м'яти, що має перев. червоно-буре стебло з темно-зеленим листям; використовується в медицині. Мої ніздрі затопили пахощі саду! Ніжно дихали вишневі листки, розпукувалась до квітування біла акація, мені навіть здалося, що я чую порух кущика холодної м'яти (Юрій Яновський, II, 1954, 80); В народі розрізняються дві форми або різновидності холодної м'яти, а саме: «біла» — з зеленими чотиригранними стеблами і «чорна» — з темно-зеленими листками і темно-червонуватими стеблами (Лікарські рослини.., 1958, 78).

3. Який не випромінює (або майже не випромінює) тепла, не викликає відчуття тепла (про сонце, місяць, зорі та їхнє світло, проміння). Був великий мороз. Холодні зірки мерехтіли в темному небі, і нескінченний Чумацький Шлях простягався у вічність двома велетенськими кривими коліями (Олександр Довженко, I, 1958, 307); Проглянуло сонце холодне з-за. хмар (Іван Нехода, Хто сіє вітер, 1959, 104); Тихо спускається нічка осіння, — Година сумна; Місяць холоднеє кида проміння (Леся Українка, I, 1951, 27); Навкруги чорніло зоране поле, а згори, від повного місяця, лилось блакитне холодне сяйво (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 104); Довгими зимовими вечорами, коли сонце о другій вже закотиться за кичеру і лиш ґанок востаннє ловить бліді снопочки холодних променів, сідала Маруся в кухні — бо там найтепліше — і, вишиваючи, слухала довгих, безконечних оповідань баби Гафійки (Гнат Хоткевич, II, 1966, 17);
//  Тьмяний (про блиск якихось предметів). Ніч міська за вікном. Десь кричать поїзди, протинає той крик мої мрії. І на склі, наче відблиск холодний слюди, янтаревий вогонь пломеніє (Володимир Сосюра, II, 1958, 9).
Холодні зорі (туманності), астр. — зірки, туманності, видимий спектр яких свідчить про їхню відносно низьку температуру.

4. Який втратив тепло, захолов, застиг. Гафійка увійшла в хату і притулила до печі замерзлі руки. — Забула, що піч холодна, — винувато посміхнулась вона (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 37); Як у холодне, покинуте птицею гніздо повертався Дмитро додому (Михайло Стельмах, II, 1962, 375); Допізна цієї ночі не спали вітробалчани. В кожній хаті чекали батька, коли він повернеться зі сходки. А тоді ставили на стіл холодну вечерю, бо від самого обіду крихти не було в роті (Андрій Головко, А. Гармаш, 1971, 488); Люда поїла з Фросею холодної картоплі з кисляком (Леонід Первомайський, Дикий мед, 1963, 450);
//  Який споживають, подають не гарячим, а охолодженим (про деякі страви). Для приготування холодних страв використовують також баклажани, кабачки і зелений перець (Українські страви, 1957, 40); Жінка поставила перед ним миску холодного борщу з сушеною рибою (Юрій Збанацький, Таємниця.., 1971, 170); Особливий попит у споживачів здобули: закуска українська, юшка з галушками, холодний борщ з грибами (Радянська Україна, 27.VII 1967, 4); Холодні закуски.

5. Який погано захищає від холоду, не втеплений, не опалений (про приміщення). Світ широкий, Людей чимало на землі... А доведеться одиноким В холодній хаті кривобокій Або під тином простягтись (Тарас Шевченко, II, 1963, 412); — А чого тобі цілу ніч мерзнути в Князівці, на холодній станції? (Андрій Головко, II, 1957, 492); Дома Савченко нікого не застав: мати, не дочекавшись сина, померла в холодній удовиній халупі, а брати і сестри розбрелись на заробітки по економіях і заводах (Михайло Стельмах, II, 1962, 194);
//  Який не опалюється, признач. для мешкання, перебування в літній час. Він іде у другу, холодну половину хати, підходить до скриньки з різним начинням (Михайло Стельмах, I, 1962, 425);
//  Який носять у теплу погоду; легкий, літній (про одяг).

6. у знач. ім. холодна, ної, жін., заст. Приміщення (при волосній управі, поліцейській дільниці і т. ін.) для тимчасового утримання заарештованих; арештантська. Лукію приведено до волості і, поки слідство, посаджено в холодну (Борис Грінченко, I, 1963, 394); Одсиділи парубки день в холодній за свою провину, одсидів і Денис три дні. Їх повипускали і наказали, щоб вони більше не дуріли (Нечуй-Левицький, VI, 1966, 360); До непривітного казенного вигляду будинку, де колись вершив свої справи староста із соцьким, була прибудована хижка із загратованими вікнами. Там, казали, була холодна (Валентин Речмедін, Весняні грози, 1961, 13).

7. розм. Який постійно зазнає холоду, страждає від нього. Батька-матері не зазнаю: сиротою зросла я, при чужині, у людях. Хоч не було діла важкого, — так забували про мене, чи я не голодна, не холодна, чи жива я... (Марко Вовчок, I, 1955, 102).
Голодний і холодний — про того, хто зазнає злигоднів, нестатків. Не спали голодні й холодні, котрим денний заробіток не приніс ні шматка хліба — загасити голодну згагу... (Панас Мирний, I, 1954, 330).

8. Здійснюваний при низькій температурі, без нагрівання. За останні роки великого поширення набуло застосування ультразвуку для холодної обробки металів (Слюсарна справа, 1957, 211); Холодна прокатка; Холодне штампування; Холодна вулканізація; Холодне коптіння риби;
//  Одержуваний при низькій температурі, без нагрівання. Холодний асфальт;
//  Не пов'язаний з виділенням теплової енергії (про світло, світіння). Радянські вчені, розвиваючи техніку холодного світіння, поступово наближаються до того досконалого світла, яке випромінюють живі організми (Нариси розвитку прикладної електротехніки в СРСР, 1957, 63).
 Холодна війна, дипл. — агресивний політичний курс, спрямований на посилення міжнародної напруженості та розпалювання нової війни, що його проводять реакційні кола імперіалістичних держав. В новій обстановці і керівники буржуазного світу почали розуміти, що «холодна війна» зжила себе, що потрібна нова, більш розумна і реалістична політика (Комуніст України, 6, 1975, 11); Холодна зброя — зброя, дія і застосування якої не пов'язані з використанням пороху та інших вибухових речовин. Послав [Невкипілий].. з наказом негайно ж у повному складі прибути обом взводам сюди. — Запам'ятай, що у повному складі, — повторив він трохи заспаному ще Остюку Івану. — Щоб не тільки ті, що з гвинтівками, а й решта — з холодною зброєю (Андрій Головко, А. Гармаш, 1971, 491); В середині XIX століття холодна зброя втратила свою провідну роль у воєнних діях (Наука і життя, 5, 1967, 49).

9. перен. Пов'язаний з відчуттям внутрішнього, душевного холоду; який викликає це відчуття. Без мистецтва життя було б холодним, незатишним, непривітним (Любомир Дмитерко, Розлука, 1957, 277); Орест зажурено дивиться на друга, і йому терпне серце. Ось роз'єднаються їхні руки, і він посунеться в холодну самотність (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 361); Ще радість не пройшла, а вже журба зі мною, холодна і терпка. Мені немає сну (Володимир Сосюра, II, 1958, 133);
//  Супроводжуваний відчуттям холоду (у 2 знач.). Параскіцу обняв холодний страх перед тим, що, їй здавалося, мало ось-ось статися (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 279).
Холодна смерть див. смерть; Холодний (холодна) дрож (дріж) пробігає (пробіг, пробігла) по тілу (поза плечима і т. ін.) див. пробігати.

10. перен. Який ставиться до кого-, чого-небудь цілком байдуже, не виявляє пристрасті, захоплення; байдужий, безпристрасний. Тоді ваше серце горіло-палало, Тепер ви спокійні, холодні, німі (Леся Українка, IV, 1954, 108); Новий комісар.. вийшов, лагідний і спокійний, на вулицю, що затихла. Він нагадував холодного філософа на цій про вінці альній вулиці (Юрій Яновський, I, 1958, 107); Як байдужий, старий літописець, Сам холодний, безсилий давно, Людські сни переписує місяць На широких небес полотно (Максим Рильський, I, 1956, 97);  * Образно. [Валент:] Не зійшов ти ще й на трибуну, а вже там стояла клепсидра, той холодний часомір, що краплею по краплі, невблаганно відмірює тобі той час короткий, що вділено для оборони правди (Леся Українка, III, 1952, 289);
//  Який не виявляє цікавості до кого-, чого-небудь, не бере участі в тому, що відбувається. Мирослава мов не чула нічого, сиділа недвижно, холодна (Іван Франко, VI, 1951, 72);
//  Який не вносить у свої дії, твори, гру і т. ін. пристрасті, вогню, запалу. Малюючи в цілому циклі «Бориславських оповідань» війну поміж капіталом і працею, Франко не може залишитись тільки холодним, об'єктивним обсерватором (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 38); В ці дні погода нагадувала того артиста, майстра на всі руки, якому протягом одної вистави доводиться грати кілька ролей. То він з'являється перед глядачами в образі холодного резонера, то у вигляді сміхуна-життєлюба або похмурого, безнадійного скептика (Спиридон Добровольський, Тече річка.., 1961, 176);
//  Позбавлений запалу, натхнення. Коли артист керується самою тільки школою, самим тільки розумом, гра його холодна, штучна, одноманітна і безкольорова (Саксаганський, Думки про театр, 1955, 84); Нам треба нещадно боротися проти байдужого, холодного, як лід, віршописання (Андрій Малишко, Думки.., 1959, 38);
//  В якому виявляються тверезість, поміркованість. Щоб вирішувати складні питання життя, треба мати холодну голову, тверезе, не сп'яніле від прогулянки до озер серце, не хмільну від таких запаморочливих думок кров... (Михайло Чабанівський, Тече вода.., 1961, 142);
//  Який базується не на почуттях; продиктований розумом; тверезий. Він не міг пристати на холодну егоїстичну думку свого родича Келишинського (Борис Грінченко, II, 1963, 27); Розважливі, холодні припущення командира заставили Данька задуматись. Справді, чи так уже він добре знає Світлану, чи так уже певний у ній? (Олесь Гончар, II, 1959, 97);
//  В якому не виявляються глибокі, теплі почуття до кого-небудь. «Любов його якась холодна, як залізо. Нема палу в його твердому серці, а є тільки поважання та ніби спочування...» (Нечуй-Левицький, VII, 1966, 74); Ласка, з котрою кожна жінка виходить на спірку з своїм іноді й геть-то крутим чоловіком, котрою завжди побиває його, та сама ласка — як став помічати Грицько — зробилася нещирою, холодною... (Панас Мирний, I, 1949, 295); «Я вдячна йому, що він ніколи не грав зо мною того водевіля кохання. Він має до мене холодну повагу, та все-таки повагу» (Леся Українка, III, 1952, 584);
//  Надто стриманий у вияві своїх почуттів. Сам він так просто з незнайомою дівчиною нізащо заговорити б не зумів. Особливо з такою, як Ксеня — вона здавалася холодною, як мармур, і неприступною, як скеля! (Сава Голованівський, Тополя.., 1965, 83);
//  Підкреслено стриманий у стосунках з ким-небудь. Іван Домінікович Луцевич.. у поведінці з людьми був стриманий, строгий, на початку, здавалося, навіть холодний (Терень Масенко, Роман.., 1970, 216); Зінька як вирізьблена з сірого мармуру, холодна й строга. Дядько Гордій про лист згадав, що казав ото Давид по дорозі, але Зінька цього вже не чула (Андрій Головко, II, 1957, 173);
//  Який виражає сухість, лють, гнів, непривітність, підкреслену стриманість і т. ін. у стосунках з ким-небудь. — Прощай! — ми сказали — холодне прощання! — Ти ґречно вклонилась на ґречне вітання (Леся Українка, IV, 1954, 84); Отець Софроній знову звівся з крісла і став над усіма. Його холодні очі, в яких, здавалося, весь час таїлася негода, стали ще більш непривітними (Валентин Речмедін, Весняні грози, 1961, 101); Денис стояв покірливий, як водою облитий, і тільки холодний погляд очей говорив про те, що він не збирається когось слухати (Микола Ю. Тарновський, День.., 1963, 79); Кульницький різко обернувся до Свирида Яковлевича, зміряв його войовничими очима і холодним прокурорським тоном запитав: — Товаришу Мірошниченко, чого ви запізнилися? (Михайло Стельмах, II, 1962, 140); Враз лице його зробилося холодним, губи суворо підібгалися (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 196);
//  Який справляє неприємне, гнітюче враження своєю похмурістю, суворістю і т. ін.; непривітний. [Принцеса:] Як ожила ся мертва, ся холодна моя гора-в'язниця! (Леся Українка, II, 1951, 214); Вулиці були безлюдні... Минали [Доря з батьком] гімназичний будинок, застиглий в повазі важких колон і чорних холодних вікон (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 374).
З холодною душею — без натхнення, захоплення, пристрасті; Холодне серце в кого — позбавлений запалу, пристрасті хто-небудь. Єремія багато бачив паннів [панн], багато гарних, навіть красунь переглядів він на своєму віку, але жодна з них не припала йому до вподоби. Він вже боявсь, що в його серце холодне, нікого не може любити правдивим коханням (Нечуй-Левицький, VII, 1966, 51); Холодний прийом; Холодна зустріч — прийом, зустріч, що демонструють послаблення або відсутність добрих (дружніх) стосунків, відносин між учасниками їх (особами, сторонами, партіями і т. ін.).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, . — Стор. 116.

Коментарі (0)