ХОЛО́ША, і, жін. Те саме, що штанина. Невідомо звідки, уже під дощем, придибав сюди і дід Остап, — у сіряці з підкатаними холошами (Андрій Головко, Літа.., 1956, 112); Засукавши до колін холоші синього комбінезона, вона мила ноги (Василь Козаченко, Нові Потоки, 1948, 9); Денис перший поліз через тин, зачепився холошею за кілок, впав у бур'яниння [бур'ян] (Григорій Тютюнник, Вир, 1960, 45).