ХОЛОСТЯКУВАТИ, ую, уєш, недок., розм. Не одружуватися, жити холостяком. — Ти ще тут холостяку еш? — спитав Подолянський. — Поки що так (Микола Ю. Тарновський, Незр. горизонт, 1962, 145); — Скажу чесно, — признався Карпо, — я гадав, що ти й досі холостякуєш (Михайло Чабанівський, Тече вода.., 1961, 22).