в означеннях
Тлумачення, значення слова «хоробрість»:

ХОРО́БРІСТЬ, рості, жін. Мужність і рішучість у вчинках, уміння побороти в собі страх; сміливість. Розпочнемо ж, браття, Сю пісню завзяття Від старого Володимира До теперішнього Ігоря, Що розум свій із сили скував, Хоробрістю серце гартував (Панас Мирний, V, 1955, 262); — А на поповнення, Савочко, не надійся. — Боженко.. перейшов на лагідний батьківський тон. — Так що прояви там побільше хоробрості, класової ненависті, чув? Ну от... (Олександр Довженко, I, 1958, 200).
Для хоробрості — щоб підбадьорити себе, набратися сміливості. В серці, в гуркоті гармат, якась струна бриніла тонко: «Це все нічого. Ми ще їм, що котелками самогонку п'ють для хоробрості, рудим од крові нашої, покажем!» (Володимир Сосюра, II, 1958, 393); Набратися хоробрості — осмілитися діяти певним чином; рішуче взятися за якусь справу. Розенберг тоді набрався хоробрості — запропонував перевести цех на безперервку. І не тільки запропонував: почав наполегливо вимагати цього (Юрій Шовкопляс, Інженери, 1956, 77).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, . — Стор. 127.

Коментарі (1)