в означеннях
Тлумачення, значення слова «хороше»:
Рими України: словник рим

ХОРО́ШЕ.

1. Присл. до хороший 1, 4, 7. Підуть [зовиці] славити, що невістка не зуміла хороше паски вчинити! (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 227); — Що ж твій одинчик? чи ходить уже в школу? — Да ходить! — одповідала вона мало не гнівно. — Я так би хотіла, щоб його хороше вчили (Ганна Барвінок, Опов.., 1902, 421); — А правда, Івасику, чи моя лелія хороше пахне? (Леся Українка, III, 1952, 493); Село, зачароване зоряним небом, хороше синіє розкиданими хатками (Михайло Стельмах, II, 1962, 26); Була в Охріма сіра Свита, Так хороше пошита! (Леонід Глібов, Вибр., 1951, 31); Там будинки здоровенні, там церкви височенні, люди хороше одягнені (Панас Мирний, I, 1954, 65).
[Є що і] їсти, і пити, і в чому (в чім, ще й) хороше походити див. походити; Солодко з'їсти, п'яно спити, хороше походити див. з'їдати; Хороше ходити (походити, сходити) — гарно, красиво одягатися. Ой, ти, дівчинонько, роби, не роби, А прийде неділя, хороше ходи! (Леся Українка, III, 1952, 660).

2. у знач. присудк. сл. Про приємну обстановку, гарне оточення. Всюди так хороше, чисто; пахощі од васильків та м'яти окривали всю хату, лоскотали чуття... (Панас Мирний, I, 1949, 340); Гляньмо ж з міста наниз, на Рось і на Заросся. Як же там хороше, як чудово! (Нечуй-Левицький, I, 1956, 51); [Люба:] Ваня! Який же ти був смішний... А правда ж, хороше на балу? Всі якісь такі незвичайні (Іван Микитенко, I, 1957, 450).

3. у знач. присудк. сл. Про приємність, задоволення, яке відчуває хто-небудь. Так мені хороше з ним сидіти, жартувати; любо так, як з братом рідним (Панас Мирний, I, 1954, 80); — Хороше мені... весело мені... жайворонок немов весільної співає... (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 142); Добре було б, якби ти могла на великдень приїхати сюди до мене.. І здумать не можу, як би було хороше! Ялта стала б для мене новою, справді (Леся Українка, V, 1956, 224); Як хороше жити, мій друже, мій брате, Коли тобі йде дев'ятнадцятий рік! (Іван Нехода, Хто сіє вітер, 1959, 228); Як хороше поторкати запітнілу клямку дверей і почути у відповідь з хати шамотню і тупіт босих ніг дружини (Михайло Стельмах, I, 1962, 377).

4. у знач. присудк. сл. із спол. що, коли і т. ін. Дуже до речі, дуже добре. — Хороше, що отеє ти мені розказав про Забрьоху та про Олену: ось я його оженю... (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 189); Як хороше, коли страждає На світі серце хоч одно (Олександр Олесь, Вибр., 1958, 338).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, . — Стор. 128.

Коментарі (0)