в означеннях
Тлумачення, значення слова «хоровитий»:

ХОРОВИ́ТИЙ, а, е, діал. Хворобливий. Зроду утлий і хоровитий, він дуже був вразливий на всякий, хоть і чужий, біль, на всяку кривду та неправду (Іван Франко, V, 1951, 302); Була то суха, з хриплим голосом полька з Лодзі — Зося. Людина хоровита, передчасно постаріла (Мирослав Ірчан, II, 1958, 281); Її лице осунулось і зблідло: очі стали великі й блищали хоровитим огнем (Нечуй-Левицький, III, 1956, 162).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, . — Стор. 127.

Коментарі (0)