в означеннях
Тлумачення, значення слова «хоругва»:

ХОРУГВА́, и, жін., заст. Корогва. Віють хоругви червоні, наче проблиски пожежі (Іван Франко, XI, 1952, 189); Тут скілько сотень одлічили Аркадських жвавих парубків І в ратники їх назначили; Дали їм в сотники панів. Дали значки їм з хоругвою, Бунчук і бубни з булавою (Іван Котляревський, I, 1952, 209); Розвідка принесла відомості, що в містечку шляхта склала обивательську хоругву.. В хоругві буде з півста чоловік (Петро Панч, Гомон. Україна, 1954, 347); Коли доходили до цвинтаря, здалека чути було жалібний спів, а високі червоні хоругви хиталися понад головами громади людей (Наталія Кобринська, Вибр., 1954, 154); Там же складені були хоругви, панікадила, лампади і ще дещо з церковної у тварі (Олекса Стороженко, I, 1957, 257).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, . — Стор. 131.

Коментарі (0)