в означеннях
Тлумачення, значення слова «ховатися»:

ХОВАТИСЯ 1, аюся, аєшся, недок.

1. Поміщатися де-небудь так, щоб інші не змогли помітити або знайти. Запізно було ховатися, бо властитель почав гукати (Іван Франко, VI, 1951, 145); То з одного, то з другого боку куща частенько висувалась чия-небудь голова, боязко оглядала кругом місце й ховалася знову (Степан Васильченко, I, 1959, 153); Море не завжди дарувало команді рибну страву, а під час шторму і навіть свіжого вітру риба ховалася на дно і зовсім не ловилася (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 287);
//  від кого — чого. Уникати кого-, чого-небудь, перев. перебуваючи чи переховуючись десь. Ховається від роботи, як собака від мух (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 195); Два дні і дві ночі сиділи вони тут у вогкості й пітьмі, ховаючись від козачих пікетів (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 344); Штабний писар, якому відомо, що Гаркушині сини теж ховаються десь від кадетської мобілізації, не пропускає нагоди вштрикнути старого (Олесь Гончар, II, 1959, 344);
//  Намагатися не з'являтися, не показуватися де-небудь; уникати зустрічей з ким-, чим-небудь. — Але мені ніяково не привітатись з ним в нашому палаці, він же мене вглядів у садку, знає, що я вдома, подумає, що я зумисне ховаюсь (Нечуй-Левицький, VII, 1966, 50); Аж почорнів сердега Прокіп, уся пика, як один суцільний синець, балакати по-людському розучився, од людей ховатися став (Андрій Головко, II, 1957, 258); — Христинко, що з тобою? Чого ніде не бачу тебе? Чи ти ховаєшся від мене? (Михайло Стельмах, I, 1962, 578).
Дух у п'яти ховається див. п'ята; Душа у (під) п'яти ховається див. душа; Ховатися в кущі (по кущах, кутках) — уникати відповідальності, безпосередньої участі в чому-небудь. [Лицар:] Та доки вже ховатись по кутках? І доки ти мене гнітити будеш? (Леся Українка, II, 1951, 194); Може, навіть і сумно їм [мешканцям інших планет] стане, що вони, як незаконні, мусять триматися осторонь, ховатися по кущах, не маючи права наблизитись до людського товариства (Олесь Гончар, Бригантина, 1973, 179).

2. Укриватися певним чином, захищаючись від чого-небудь, уникаючи дії чого-небудь (сонця, холоду, дощу і т. ін.). День парний був; у холодку спочити Ховавсь усяк (Леонід Глібов, Вибр., 1951, 63); [Дівчина:] Ти пам'ятаєш того великого чорного парасоля, як ми бувало під ним удвох від дощу ховались? (Леся Українка, II, 1951, 103); Люди ховались під свити та рядна, вивертали шапки наверх козячим хутром і все місили болото (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 69); Здоровіші поранені в піжамах.. сходяться звідусіль у мазуті і вугільній пилюці — ховалися од бомб під паровозами, в шлакових ямах, в бункерах для вугілля (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 357).

3. у чому, у що, за чим, між чим, під чим, за кого — що. Ставати невидним чи ледь помітним серед чогось або через те, що затуляє. Веселе сонечко ховалось В веселих хмарах весняних (Тарас Шевченко, I, 1951, 389); Хлопці побігли вузенькою дорожкою [доріжкою], то спускаючись у яр, то ховаючись між високим бур'яном (Панас Мирний, I, 1954, 248); Ховались зорі. Прокидалось місто (Микола Бажан, Вибр., 1940, 179);
//  Стаючи за ким-, чим-небудь, робитися непомітним або знаходити собі захист від чого-небудь. Івась тілько другий раз проходив цим шляхом.. Він боявся тоді [перший раз] сії пустинні [пустелі] і знай ховався за материну спідницю (Панас Мирний, I, 1954, 246); Парубки тим часом чоломкаються з дівчатами: дівчата соромляться, штовхають одна одну. Інша ховається від парубка за дівчат (Марко Кропивницький, I, 1958, 80); Тільки після концерту Артамонов знову побачив Тасю, коли вона ховалася за колоною (Любомир Дмитерко, Розлука, 1957, 208); Вона схопила грудку і шпурнула на орачів. — Свого батька по лисині! — порадив Марко, ховаючись за воли (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 12); Чийсь катерок вихопився із-за очерету, з гуркотом летить до берега. Порфир мимовіль заховався за вербу. Але можна було й не ховатись, бо це ж Микола, аж чорний від смаги, радгоспний моторист, майже приятель (Олесь Гончар, Бригантина, 1973, 92);
//  Опускатися за горизонт (про небесні світила); сідати, заходити. За гори вже сонце ховалось (Максим Рильський, I, 1960, 83); Як жар, червоне, кругле сонце уже ховається за дах (Наталя Забіла, У.. світ, 1960, 27);  * Образно. Не раз за горою день божий ховався (Леонід Глібов, Вибр., 1951, 239);
//  Зникати з поля зору, огортаючись туманом, імлою тощо. Не раз, в хвилину спочинку, смерком, коли предмети ховалися в тінях.., твій голос теплішає на згадках про далекі вже роки дитинства (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 356); Заходило сонце. В імлі голубій ховались домів силуети (Володимир Сосюра, I, 1957, 455);
//  Бути, міститися серед чого-небудь, виднітися з-під чогось, прикриваючись ним. Хатина ж у розквітлому городі, як у віночку ховається (Марко Вовчок, I, 1955, 11); Захар.., здається, як цвіркун, крізь кожну дірку проліз би, з великими карими очима й вузенькими, як червона мотузочка, губами, що ховались під довгим усом (Грицько Григоренко, Вибр., 1959, 149); Ховаються ягоди під листям (Гнат Хоткевич, II, 1966, 315); Садок виходив до самої дороги. Низенька хатина ховалася за ним у глибині садиби (Василь Козаченко, Листи.., 1967, 60); Коли придивилася [Анна], побачила, що біленькими тоненькими ниточками сивина ховалася в буйному Даниловому волоссі (Антон Хижняк, Д. Галицький, 1958, 528); Блищать очерети, а в тих очеретах, мабуть, світлі ховаються озера (Олесь Гончар, Маша.., 1959, 33); Очі його ховаються десь під дрібними зморшками (Володимир Владко, Аргон. Всесв., 1947, 86);
//  Затулятися, прикриватися чимсь. На йому сіра сірячина, як на розбишаці; він нею обгортується, мов ховається від кого (Панас Мирний, I, 1954, 360); Він нічого не сказав і почав проглядати журнал. Іноді він дивився на мене. Знову ховався за журналом (Юрій Яновський, II, 1958, 41); Молодички, переставши ховатися в хустки, одразу видобули звідкись Хомі кілька пощерблених сокир (Олесь Гончар, III, 1959, 244);
//  Зникати, щезати, переставати існувати. Рум'янець на її щоках неначе грався: то ховавсь, то знов виступав (Нечуй-Левицький, III, 1956, 327);
//  Міститися в глибині, всередині чогось. Зараз за тим островом скелисті високі береги оступаються од річки, подаються трохи набоки, а там далі каміння ховається під землею, гори розступаються півкругом (Нечуй-Левицький, II, 1956, 199); Березовий сік... Він фіалкою пахне, Хоч вона ще ховається в мерзлій землі (Любомир Дмитерко, В обіймах сонця, 1958, 39).
Від ока кого (чийого) не ховалося ніщо — все помічав, бачив хто-небудь. Він здебільшого мовчав, але від його швидкого, уважного ока не ховалося ніщо (Юрій Смолич, Театр.., 1946, 28); Ховатися від людського ока (людських очей): а) бути невидимим. Коли київські гори курилися туманом, а Дніпро, запнувшись своєю димчатою запоною, ховався від людських очей, — по зеленій оболоні метушилися в тумані щось за тіні (Панас Мирний, I, 1954, 348); О, що се? Чудо чи потужні чари? Немов заслона впала і одкрила Натури дивні, краснії дари, Що досі від людських очей ховались (Леся Українка, I, 1951, 69); б) намагатися, щоб ніхто не побачив, не помітив. Тра було проїхати з 200 верстов ярами та балками, ховаючись від людського ока (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 50); Вночі прокрадався [Тетеря] на артільне подвір'я і довго сидів при місяці.. Усе щось думав і шепотів сам до себе, а потім, ховаючись від людського ока, ішов додому спати (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 392); Ховатися за чужу спину (за чужі спини) див. чужий.

4. з чим. Класти, поміщати що-небудь так, щоб інші не побачили й не знайшли. — Бач, проклятий! казав — хліба нема, аж ось скільки переховував. — Ну, бери, бери... та йди собі! — одказав Порох, ховаючись з пляшкою (Панас Мирний, I, 1949, 247); — Тут в моїй келії є з пляшка настоєчки. Я ховаюсь-таки од своєї жінки, — осьдечки я приховав! — сказав о. Хведор (Нечуй-Левицький, I, 1956, 128); Правда, і з'їдали його коні не лише свою пайку вівса. Їздові це добре знали, від Хоми ховалися з вівсом поглибше, проте впіймати подоляка на гарячому ні разу не могли (Олесь Гончар, III, 1959, 203).

5. перев. з чим, перен. Зберігати що-небудь у таємниці, не розповідати, замовчувати, приховувати щось; таїтися. Професор відповідав на запитання точно, не вважаючи за потрібне будь з чим ховатись, навіть перед незнайомою людиною (Юрій Смолич, V, 1959, 553); З кожним днем дівчата все більше звикали одна до одної.. їм уже нічого було ховатися з своїми таємницями, бо думали вони про одне (Антон Хижняк, Тамара, 1959, 222); — Вони про це [політику] не говорять батькам, вони ховаються від батьків (Михайло Стельмах, I, 1962, 405);
//  Робити що-небудь потай, так, щоб інші не бачили. І довелося знов мені На старість з віршами ховатись (Тарас Шевченко, II, 1953, 45);
//  Не виявляти, не показувати іншим своїх почуттів, настроїв, переживань. — Ми, Тодозю, знаємо усе про тебе, — почав Суфщинський. — Серця не потаїш од людей, як не ховайся з ним! (Нечуй-Левицький, VII, 1966, 155); Він не ховався з своїми, враженими відповіддю почуттями, але шукав рівноваги (Іван Ле, Міжгір'я, 1953, 20); Не легкою була їхня любов. Ховались од людей з нею (Михайло Стельмах, II, 1962, 354);
//  Приховувати, маскувати свої дії, вчинки. [Рябина:] То я скажу, що то ви мене натуркали, що то ви все робили, а за мене ховалися (Іван Франко, IX, 1952, 408); — Анонімки свої він розсилає за власним підписом: «Я, каже, не боюсь, не ховаюсь...» (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 112).

6. перен. Бути, мати місце в чомусь, відкрито не виявляючись. Вона догадалась, що її свекруха недобра і що під її солодкими словами ховається гіркий полин (Нечуй-Левицький, II, 1956, 284); [Люба:] Як тобі не сором! Хіба, крім тебе, я не маю права мати друзів? [Микола:] Так! Коли за дружбою ховається обман (Іван Микитенко, I, 1957, 477); — На тебе хочу надивитися. — Так уже й на мене? — чує незвичне тепло в словах парубка, але й боїться, що, може, за ними ховається якась насмішка (Михайло Стельмах, I, 1962, 103); — Тарас мені подобається. В його вдачі ховається закладене якесь бурхливе нестримне начало... (Леонід Смілянський, Крила, 1954, 115).

7. Пас. до ховати 1. Робочий день закінчився. Папери помандрували до шухляд і сейфів. Машинки ховалися в чорні футляри (Павло Загребельний, Спека, 1961, 319).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, . — Стор. 101.

Коментарі (0)

ХОВАТИСЯ 2, аюся, аєшся, недок., діал. Виховуватися. Вона ж при нас ховалась, виростала (Іван Франко, IX, 1952, 218).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, . — Стор. 103.

Коментарі (0)