в означеннях
Тлумачення, значення слова «хозари»:

ХОЗА́РИ, хозарів і хозар, мн. (одн. хозарин і хозар, а, чол.; хозарка, и, жін.). Тюркські напівкочові племена, які в І тисячолітті н. е. жили в Південно-Східній Європі. Скіфи, а за ними готи й сармати, гунни й авари, хозари й печеніги, а потім половці, — всі вони побували тут, виживаючи одні одних з благодатного дніпро-дунайського краю (Спиридон Добровольський, Очаківський розмир, 1965, 20); Літописці відзначають, що вже у 859 році хозари збирали данину від сіверян, полян і в'ятичів срібними монетами, шкурками білок, куниць (Хлібороб України, 11, 1968, 37);  * У порівняннях. Хлопчаки гралися у війну.., листям лопушняка бинтували рани.., гарцювали на палицях, як хозари (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 471).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, . — Стор. 112.

Коментарі (0)