в означеннях
Тлумачення, значення слова «хребет»:

ХРЕБЕ́Т, бта, чол.

1. Осьовий скелет хребетних тварин і людини, який складається з окремих хребців, сполучених між собою міжхребцевими хрящами, суглобами й зв'язками. Він був такий худий, що хребет виступав з-під його лапсердака, як зубчастий спинний плавець (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 115); Хребет у дорослої людини має чотири кривини (Шкільна гігієна, 1954, 68);  * Образно. Дубовий сволок прогнувся, потемнів від часу, але ще міцно тримає всю крівлю на своєму кряжистому хребті (Олесь Гончар, II, 1959, 144);  * У порівняннях. Бульвар серед міста з рядом голих тополь, що біліли на осінньому небі, як хребти риб (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 282);
//  перен., чого. Основа, опора, кістяк. Партія — хребет робітничого класу (Володимир Маяковський, Вибр., перекл. за ред. Бажана, 1940, 102).
Живіт присох до хребта див. живіт; Ламати (зламати, перебити і т. ін.) хребет (хребта) кому — перемагати кого-небудь, обмежувати поле або сферу його діяльності тощо, примушувати скоритися. Ленін висунув і обґрунтував ідею революційного союзу між робітничим рухом передових країн Європи і національно-визвольним рухом народів Сходу. Ці два могутні революційні потоки, з'єднавшись в загальному руслі, на наших очах ламають хребет міжнародному імперіалізмові (Комуніст України, 5, 1960, 29); Радянська Армія в запеклих битвах знекровила ворога, зламала хребет фашистському звірові і добила його у власному лігві (Вечірній Київ, 28.IX 1974, 37); Становий хребет див. становий2.

2. Спина людини й тварини. Тягар на його хребті був страшенний. Очі вилазили йому з голови, кров у пульсах товклася так сильно, що, бачилось, ось-ось потріскають жили, розірветься серце (Іван Франко, III, 1950, 135); Остап охоче піднімає сорочку й показує збасаманений синій хребет (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 388); Дрож пробігає Бронкові вздовж хребта (Ірина Вільде, III, 1968, 273); Щосили він затяв коня по хребті пужалном (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 64); З води то виринала, то знов пірнала величезна риба, показуючи гострий хребет (Микола Трублаїні, I, 1955, 219);  * Образно. Кузьма .. забирається на його [бульдозера] залізного хребта (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 267);
//  перен., розм. Усі частини тіла людини, які мають бути прикриті одягом. Тенетки нема на хребті, а ще й комизиться! (Українські народні прислів'я та приказки, 1963, 120); Робити, бачите, не хочеться так тяжко, як хлопові, своїх достатків хіба стілько, що на хребті, ну, а їсти треба (Іван Франко, II, 1950, 85).
Згинати (зігнути) хребет див. згинати; Ламати хребта див. ламати; Наламати хребта див. наламувати; На хребет заробити — заробити собі на одяг. Тепер я хоч трохи людям пороблю, хоч на хребет зароблю яку шустелину (Ганна Барвінок, Опов.., 1902, 269); Не мати хребта прикрити чим — не мати в що одягтися. — Я не маю хребта чим прикрити (Іван Франко, XIII, 1954, 136).

3. перен. Верхня частина, верхній край, вершина чого-небудь (хвилі, валу і т. ін.). — Наш провідник бравсь за ланцюг, щоб скерувати човен, ми підіймались на хребті хвилі (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 300); Місяць перелазив через хребти хмар (Натан Рибак, Що сталося.., 1947, 57);
//  Поверхня річки, озера і т. ін. Ріка своїм хребтом несе.. вперед веселий, скреслий лом (Павло Тичина, I, 1957, 102).

4. Ряд гір, розташованих в одному напрямі; гірське пасмо. По хребтах зверху скрізь розкидані горби, неначе круглі і здорові могили (Нечуй-Левицький, II, 1956, 396); Почалася система численних гірських хребтів. Вже не один такий хребет перевалили війська (Олесь Гончар, III, 1959, 84); На дні Каспію експедиція геологів Академії наук СРСР виявила кілька підводних хребтів, які за своєю будовою являють нафтоносні структури (Радянська Україна, 7.VIII 1962, 1).

5. діал. Корінець (книжки). Була прибита до стіни поличка, на якій видно було також книжки, накидані досить безладно купками або поставлені хребтами назверх (Іван Франко, IV, 1950, 247).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, . — Стор. 138.

Коментарі (0)