в означеннях
Тлумачення, значення слова «хребетний»:

ХРЕБЕ́ТНИЙ, а, е.

1. Прикм. до хребет 1. Німкеня — худа, висока, сама хребетна кість ходяча — накульгує (Олесь Гончар, Циклон, 1970, 74); Хребці накладаються один на одного і отворами утворюють хребетний канал, в якому лежить спинний мозок (Анатомія і фізіологія людини, 8 кл., 1957, 33).
 Хребетні тварини (істоти), зоол. — загальна назва вищих тварин, що мають кістяний або хрящовий скелет. Хребетних тварин препарують на дошці, спеціально призначеній для цього, а безхребетних — в чотирикутній ванночці з шаром воску близько 1 см (Виготовлення чучел.., 1956, 56); Найменша рибка і найдрібніша хребетна істота — пандака карликова. Цей бичок, розмірами 10-14 міліметрів, віддає перевагу теплим водам, що омивають Філіппінські острови (Хлібороб України, 4, 1966, 47).
Хребетний стовп — те саме, що хребет 1.

2. у знач. ім. хребетні, них, мн., зоол. Підтип найвище організованих тварин типу хордових, що мають двобічно симетричне тіло, хорду або хребет і череп, в якому міститься головний мозок. Загальна бідність новозеландської фауни характерна не тільки для хребетних, а й для інших груп тваринного світу (Посібник з зоогеографії, 1956, 14); Черепахи — чи не єдині представники хребетних, здатні тривалий час обходитися без кисню (Наука і життя, 8, 1968, 35).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, . — Стор. 138.

Коментарі (0)