в означеннях
Тлумачення, значення слова «хрещений»:

ХРЕ́ЩЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до хрестити. [Люцій (до християн):] Він, браття, ще не хрещений — не сміє благословення вірним уділяти (Леся Українка, II, 1951, 481); Чому саме Зоя Вергер була, як сама говорила, хрещена на «польське», себто на латинське, в чисто українськім православнім, а почасти й уніатськім селі Р. на Буковині, тепер уже ніхто не знає (Ольга Кобилянська, III, 1956, 465);  * Образно. Присягали хлопці — Друзі бойові Побратимством вірним, Хрещеним в крові (Ростислав Братунь, Грудка.., 1962, 33); Злегка шкутильгаючи, пес віддано рахував Матеєві сліди. — Гарного вовка дістали собі, дядьку!.. Не знаю, як хрещений?.. — усміхаючись, запитав хтось із зустрічних (Володимир Бабляк. Жванчик, 1967, 28).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, . — Стор. 142.

Коментарі (0)

ХРЕЩЕ́НИЙ, а, е.

1. Який був підданий обряду хрещення, який прийняв християнство. А що вже ми, кріпаки, натерпілись од його, то нехай господь боронить всякого хрещеного чоловіка! (Марко Вовчок, I, 1955, 41); Кричав [Харон], буцімто навішений, І кобенив народ хрещений, Як водиться в шинках у нас (Іван Котляревський, I, 1952, 132); Чого то ми не вмієм? і зорі лічим, гречку сієм, Французів лаєм. Продаєм Або у карти програєм Людей... не негрів... а таких Таки хрещених... но простих (Тарас Шевченко, I, 1963, 327); Рано-ранесенько ударили в дзвони, загомонів хрещений народ улицями, до церкви йдучи (Анатолій Свидницький, Люборацькі, 1955, 59); І на проводи сказав Хрещеному люду: — Окулярів не купив, Та й дяком не буду! (Степан Руданський, Тв., 1956, 134);
//  рідко. Власт. християнам, православним. Гамалія по Скутарі — По пеклу гуляє, Сам хурдигу розбиває, Кайдани ламає. «Вилітайте, сірі птахи, На базар до паю!» Стрепенулись соколята, Бо давно не чули Хрещеної тії мови (Тарас Шевченко, I, 1963, 199);
//  у знач. ім. хрещений, ного, чол. Той, хто сповідує християнську віру; православний. — А знаєш, що це воно буде? Заступи і одверни, господи, всякого хрещеного від того! — таємно промовив дід і перехрестився (Панас Мирний, I, 1954, 280).
Мир хрещений, заст. — народ православний, православні (перев. у звертанні). — Повикочували [міщани] на улицю бочки з пивами, з медом, з горілкою, роблять війтенкові поминки на ввесь хрещений мир (Пантелеймон Куліш, Вибр., 1969, 161); — Мир хрещений, усі люди добрі! послухайте, що маю казати (Нечуй-Левицький, II, 1956, 30); [Андрій:] Люде добрі, мир хрещений!.. Дивіться, дивіться, як знущаються над нами ті, що святе письмо своїми очима бачать, ті, що правдою торгують і бога купують!.. (Марко Кропивницький, I, 1958, 492).

2. Стос. до обряду хрещення, пов'язаний з хрещенням. У Товкача було зовсім інше ймення. Звався він Борисенка Сави хлопець, а хрещене його ім'я було Олексій (Пантелеймон Куліш, Вибр., 1969, 287);
//  у знач. ім. хрещені, них, мн. (одн. хрещений, ного, чол.; хрещена, ної, жін.), розм. Ті (чоловік і жінка), хто бере участь в обряді хрещення в ролі так званих духовних батька та матері. — Хлопчики по улицях шамотять по снігу з вузликами: вечерю носять до хрещених (Степан Васильченко, I, 1959, 80); — Не треба мені ваших інших [сережок]... Це в мене від хрещеної пам'ять (Олесь Гончар, Таврія, 1952, 62). Хрещена дочка — те саме, що хрещениця. [Павленко:] Хе-хе-хе!.. Які ж бо ви!.. А хіба не може бути годованки дочки або теє... є... є... хрещеної дочки?.. (Євген Кротевич, Вибр., 1959, 491); Хрещена мати — жінка, яка бере участь в обряді хрещення в ролі так званої духовної матері. — А мені хрещена мати Лиштву вишивала (Тарас Шевченко, II, 1963, 220); Оце третій день, як хрещена мати подарувала їй ті кісники, і Харитя ще й досі не натішиться ними (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 14); Хрещена сестра — та, хто має з ким-небудь спільних хрещених батька або матір; Хрещений батько — чоловік, який бере участь в обряді хрещення в ролі так званого духовного батька. Що йому тепер.. колюча нива, коли він панського сина у віру вводить, самому панові кумом стає, а.. синові — хрещеним батьком (Панас Мирний, IV, 1955, 225); Хлопчика охрестили в ступській церкві і назвали Матвійком. Хрещеним батьком був Гаврило (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 524); Хрещений брат — той, хто має з ким-небудь спільних хрещених батька або матір. Це був Данило Терпило, син трипільського багатого селянина, хрещений брат Гузя (Федір Бурлака, М. Гонта, 1959, 14); Хрещений син — те саме, що хрещеник.

Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, . — Стор. 143.

Коментарі (0)