в означеннях
Тлумачення, значення слова «хрест»:

ХРЕСТ, а, чол.

1. Предмет і символ культу християнської релігії, який являє собою стрижень з однією або кількома поперечками у верхній половині (за євангельською легендою, на стовпі з перехрестям був розіп'ятий Христос). Умираючи, казав [Гриць], ..поховати гарно, висипати високу могилу, а хрест поставить із цілого дуба (Марко Вовчок, I, 1955, 40); Через вікно манячів в повітрі хрест монастирської церкви. Кругом позолоченого хреста вилися білі та сизі голуби (Нечуй-Левицький, VI, 1966, 60); Її не вдовольняло те, що Йон бачив хрест на шиї в Параскіци (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 274); Церковний сторож Митрофан гатив у двері чи то обухом, чи то держалном хреста (Юрій Смолич, II, 1958, 36);
//  Молитовний жест християн — знак, що нагадує такий предмет, зображується перехресним рухом особливим чином складених пальців правої руки. Перехрестивсь князь великим хрестом, од лисини аж за пояс (Пантелеймон Куліш, Вибр., 1969, 168); Вона конвульсійним рухом поклала на себе великий хрест і вдарила поклона (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 277); А мати, як кожная мати, мене проводжав хрестом (Володимир Сосюра, I, 1957, 300); — Як, Лесю, ваша Харитинка? — Спасибі, одужує, батюшко. — Вночі спала? — Мов після маківки. — То все буде гаразд, то все буде гаразд, — полегшено осіняє себе хрестом (Михайло Стельмах, I, 1962, 271).
 Наперсний хрест див. наперсний.
Вводити (ввести) в хрест див. вводити; Держати (тримати) до хреста дитину (дітей) — тримати дитину (дітей) під час обряду хрещення; бути хрещеним батьком або хрещеною матір'ю. Отець Харитін.. стрів одну вбогу молодицю-сусіду й попросив її держати до хреста дитину (Нечуй-Левицький, III, 1956, 108); Іти на хрест, заст., поет. — іти на смерть; гинути. [Неофіт-раб:] Які ж слова? «Терпливість і покора» тільки й чув я від вас сьогодні. Та невже вони рятують людські душі? Та невже за них ідуть на хрест, на наглу страту і на поталу звірам християни? (Леся Українка, II, 1951, 232); Класти на себе хрест див. класти; Мов (наче, неначе, як і т. ін.) з (із) хреста знятий див. знятий; На хресті заприсягатися (заприсягтися, заприсягнутися) — давати обіцянку, клятву в чому-небудь, цілуючи хрест. — На хресті заприсягнуся! — тяжко всунув [Дорохтей] скоцюрблену руку в пазуху, і в пальцях блиснув золотий хрестик (Михайло Стельмах, I, 1962, 237); От (ось) [тобі, вам] хрест [святий], заст. — формула божби. — От вам хрест святий! Коли до покрови ...не вмру або що-небудь... тогді, мамо, як знаєте, так і робіть (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 446); — Ну, годі, Христуню! — заспокоювала Настя її, як могла. — Я знаю, все... Прилучайся до нас. То й стане легше. Допоможемо тобі, — от хрест святий, — допоможемо. Підеш у лікнеп, станеш письменною (Валентин Речмедін, Весняні грози, 1961, 73); Побий мене [святий] хрест; Хай (нехай) мене [святий] хрест поб'є див. побити; Побий тебе (його, її, їх і т. ін.) [святий] хрест див. побити; Подержати до хреста див. подержати; Покласти хрест на себе див. покласти 1; Присудити на хрест, заст. — засудити до страти через розп'яття на хресті. [Покликач:] Утікача-вигнанця Теофіла, упертого повторного злочинця, суд присудив на хрест (Леся Українка, II, 1951, 536); Присягатися (присягнутися) хрестом див. присягатися; Ставити (поставити) хрест (хреста) див. ставити, поставити; Хреста немає на кому, заст. — про безсовісну, безчесну людину; Хрест мене вбий — те саме, що Побий мене [святий] хрест (див. побити). — Яків, це вже ти розмолов усім? — Хрест мене вбий — не я! (Степан Васильченко, IV, 1960, 27); Цілувати (поцілувати) хрест (хреста) — присягатися, клястися, цілуючи хрест.

2. Відзнака, орден, що має форму такого предмета, в дореволюційній Росії, а також у ряді зарубіжних країн. — Тут один іде [пан].. Комір увесь, і на рукавах, і на спині вишито, а на шиї хрестів, хрестів! (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 283); А Максимові кривому Нічого не вадить; Шкандибає на милиці І гадки не має. А в неділеньку святую Мундир надіває, І медаль і хрест причепить (Тарас Шевченко, II, 1963, 273); — Він [Шілінг] навіть має залізного хреста, але не задається ним, а навпаки — кепкує з нього, як із ганебного способу обдурювати солдатів (Петро Колесник, На фронті.., 1959, 107).
 Георгіївський хрест див. георгіївський.

3. Предмет у вигляді фігури з двох планок, брусків, смужок і т. ін., які перетинаються між собою. Скрізь, на вікнах і вітринах, хрести з паперу без кінця (Володимир Сосюра, II, 1958, 442); Услід їй стояли-дивилися похилі, з повідкручуваними головами соняшники та махали чорними хрестами панські вітряки (Михайло Стельмах, I, 1962, 32); Сива кубанка з чорним хрестом на потилиці, на кучерях — паморозь, кожушок розстебнутий (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 536); Трійники і хрести застосовуються при відгалуженні трубопроводу від магістрального під прямим кутом (Довідник сільського будівельника, 1956, 320);
//  Держак шаблі. Аж зразу — черк! Пополам обидві шаблі. Козаки з досади покидали об землю й хрести (Пантелеймон Куліш, Вибр., 1969, 107); Руки стиснулися міцно на хресті злотистім шпаги (Леся Українка, I, 1951, 436);
//  чого. Те саме, що хрестовина 1. Поміж хрестами рам тривожно скло бриньчить... (Володимир Сосюра, I, 1957, 277);
//  Мітка, знак такої форми. Тут же розташувалася дівчина в білому, з червоним хрестом на брезентовій торбинці (Іван Кочерга, II, 1956, 73); На карті тут Орленко пальцем Поставив многозначний [багатозначний] хрест... (Микола Шеремет, Генерал Орленко, 1948, 40).
 Червоний Хрест; Товариство Червоного Хреста — організація, створена для надання допомоги населенню, що страждає від війни та стихійних лих. Радянський Червоний Хрест має величезну повагу і авторитет, про його справи з вдячністю говорять на всіх континентах (Наука і життя, 10, 1974, 51).

4. Спосіб вишивання перехресними стібками. Хотіла б я одну річ видати, се, власне, узори татарські, ..ще й надто подібні до українських, найчастіше стрічаються фігури, хрести, зірки, меандр і такі подібні (Леся Українка, V, 1956, 63); Основні види техніки вишивання для західних областей: низь, гапт, хрест, мережка (Знання та праця, 10, 1965, 29);
//  Елемент орнаменту. Зроблю Маленьку книжечку. Хрестами І візерунками з квітками Кругом листочки обведу Та й списую Сковороду (Тарас Шевченко, II, 1963, 63);
//  у знач. присл. хрестом, хрестами. Таким способом, коли стібки перехрещуються. Здавна відомі в українському вишиванні й такі види техніки, як «кучері», «стебнівка», «верхоплут», вишивання «зірочкою», «гладдю», «хрестом» (Народна творчість та етнографія, 4, 1958, 66).
Болгарський хрест — спосіб ручного вишивання, при якому перехрещуються дві пари стібків. На виставці багато художньої вишивки — тут чоловічі сорочки, рушники, подушки, вишиті різною технікою — болгарським хрестом, гладдю, низзю (Мистецтво, 5, 1960, 21).

5. перен. Страждання, випробування, що випали на чиюсь долю. Відмалку повільний, флегматичний.., недбалий на поверховий вигляд, він був правдивим хрестом для матері, котра ніяк не могла йому вщепити в голову своїх правил чемності (Іван Франко, III, 1950, 341).
Важкий (тяжкий) хрест нести див. важкий, тяжкий; Нести [свій] хрест — терпляче переносити страждання, випробування долі. Йому навіть приємно було уявляти себе убогим, забутим, стертим великим процесом. Він мученик і добровільно несе свій хрест... (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 394).

6. у знач. присл. хрестом. У вигляді, у формі такого предмета. — А яку плату положить пан? — обізвався Чайченко і хрестом поклав руки на рожен (Михайло Стельмах, I, 1962, 23); Костюченко, умитий, причесаний, в білій сорочці, в яку хрестом врізалися підтяжки, перелистував книжку в цупкій оправі (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 353).
 Згорнути руки хрестом — скласти руки хрест-навхрест. — Зроду-віку не чув нічого такого... Матінко, канареєчко! — гукав він, згорнувши хрестом на грудях руки (Панас Мирний, III, 1954, 196); Лежати хрестом — лежати, розкинувши руки під прямим кутом до тулуба. Лежав [Івоніка] хрестом на землі, не ворушачися (Ольга Кобилянська, 11, 1956, 200); Розкинути руки хрестом — широко відкинути руки під прямим кутом до тулуба. Уповайченков упав на спину, розкинувши хрестом руки (Леонід Первомайський, Дикий мед, 1963, 472); Подалася до залізної брами Устина і, хрестом розкинувши руки, притулилась до холодного заліза (Михайло Стельмах, I, 1962, 396).
Петрів хрест, бот. (Lathraea, L.) — рід багаторічних трав'янистих рослин, окремі види яких паразитують на коренях ліщини, вільхи, бука. Найвідомішими формами взаємодії є паразитизм, наприклад безхлорофільних рослин, — вовчка, повитиці, Петрового хреста — за рахунок соків зелених.. рослин (Знання та праця, 2, 1967, 12).
Алюр три хрести! див. три.

Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, . — Стор. 139.

Коментарі (0)