ХРЯСКОТІТИ, очу, отиш, недок., розм. Підсил. до хряскати. В цю мить над ним лунає тріск, хряскотить поламане гілля (Іван Багмут, Щасливий день.., 1951, 151); Висвистували шаблі, хряскотіли кістки, і до Оверка підвели Андрія (Юрій Яновський, II, 1958, 171); Переступивши поріг, ще й не привітавшись, вона гукнула Тетяні, хоч у неї в роті хряскотіло насіння соняшника: — ..Ходімо! (Петро Колесник, Лейтенанти, 1947, 86).