в означеннях
Тлумачення, значення слова «хрускати»:

ХРУСКАТИ, аю, аєш, недок. Те саме, що хрустіти. Мороз був сильний, аж тріщав, сніг хрускав під чобітьми навдивовижу (Марко Вовчок, I, 1955, 292); Сухі будяки зрідка хрускають під колесами... (Олексій Кундзіч, Пов. і нов., 1938, 185); Так раз у раз ритмічно хрускав між камінцями горішок і падав на газету розлуплений (Іван Ле, Міжгір'я, 1953, 410); На скошених нивах жовтіла прошита срібним павутинням стерня і ніжно хрускала під важкими підошвами постолів (Петро Панч, I, 1956, 438); Сонце запікало землю, поріс лопушистий буряк, рясна щириця заслала рядки, хрускав цупкий пирій (Костянтин Гордієнко, II, 1959, 57); Крутили [люди] опришкові руки.., давили за горло, шваркали головою, що аж в'язи хрускали, — і побачив Марусяк, що вже — кінець... (Гнат Хоткевич, II, 1966, 292); На горі, мов те військо, що прогнало недавно бурю, випливли в промінні, хрускаючи снігом, силуети (Степан Васильченко, I, 1959, 307); Хлопець устав і, нервово хрускаючи пальцями, заходив по веранді (Дніпрова Чайка, Тв., 1960, 45); — Не розумію, Олю, про віщо ти? — розпростує плечі Заруба і хрускає руками в суглобах (Василь Кучер, Трудна любов, 1960, 218); Янек задивився на небо, а його шкапина йшла все тихше й тихше і то чавкала в розсяклій глині, то хрускала памороззю (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 3); Чути було гук сокир, хрускала вітами й падала зрубана під корінь смолиста смерека (Леонід Первомайський, Невигадане життя, 1958, 262).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, . — Стор. 158.

Коментарі (0)