в означеннях
Тлумачення, значення слова «хрипкий»:

ХРИПКИ́Й, а, е.

1. Який переривається, супроводжується хрипінням, сиплий, нечистого звучання, тону. Раптом ніби хтось підняв мене за плечі: десь тут, коло мене, я почув хрипкий придушений крик на ґвалт, що тонув у шумі лісової бурі (Степан Васильченко, II, 1959, 329); — Ляга-а-й! — пролунав хрипкий зойк (Олександр Довженко, I, 1958, 359); Хлопець нічого не відповідав. Олеся чула його хрипке дихання (Олесь Донченко, VI, 1957, 75); З хати вже чулося хрипке покашлювання Оксена і веселий зі сну голос Дороша (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 107); Його вихолощений голосок пустив хрипкого дитячого півника (Юрій Смолич, I, 1947, 106);
//  Про сиплий людський голос, мовлення. — Добридень, отче Харитоне! — гукнув з воза веселий Млинковський таким здоровим та хрипким басом, як з порожньої бочки, неначе в його в горлі струни порвались (Нечуй-Левицький, III, 1956, 183); — Чого ви до мене причепились? — озвався Роман хрипким голосом.. — Що я вам ізробив? (Борис Грінченко, II, 1963, 302); — Тікайте, поки наш ватажок не повернувся, — сказав один з хлопців, змінюючи свій голос на хрипкий, щоб його не впізнали (Анатолій Шиян, Баланда, 1957, 52); І слухали вони вже не хрипкі команди Сагайди, а суворий голос Дениса Блаженка (Олесь Гончар, III, 1959, 155); Схопився [Бронко] від тупоту людських ніг, хрипкої лайки поліцаїв у коридорі (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 271);
//  Про специфічні звуки, що їх видають птахи і тварини.

2. Нечистого тону, сиплий, з хрипами (про звуки, які утворюють предмети). З-за села долетів хрипкий звук автомобільної сирени (Григорій Епік, Тв., 1958, 311); Тихо було на вулиці, тільки інколи зі станції долітали хрипкі гудки маневрових паровозів (Микола Зарудний, Світло, 1961, 12); Корпусу його [пароплава] не видно було; лише вогні сунули вздовж темної смуги могутньої ріки та басовитий хрипкий гудок двічі розітнув повітря (Вадим Собко, Стадіон, 1954, 119).

3. Який видає сиплі, нечистого тону звуки. Над гаєм з криком кружляло хрипке гайвороння (Павло Тичина, I, 1946, 293); Хазяїн трамбака не витримав. Благальний погляд зупинивши на мені, він ледве стримував потік слів із своєї хрипкої горлянки (Юрій Яновський, II, 1958, 79); Правим боком хрипкий буксир тяг лаву жовтуватих плотів (Григорій Епік, Тв., 1958, 301); У грудях так палало, так клекотіло і хрипіло, наче хтось грав у них на хрипких, зіпсованих сопілках (Зінаїда Тулуб, Людолови, II, 1957, 164).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, . — Стор. 145.

Коментарі (0)