в означеннях
Тлумачення, значення слова «хриплий»:

ХРИ́ПЛИЙ, а, е. Те саме, що хрипкий. Алла Михайлівна лежала, розметавшись, чорне волосся густою сіткою вкривало білу подушку, очі горіли, обличчя палало, з одкритих уст виривалось коротке, хрипле, часте дихання (Леся Українка, III, 1952, 615); — Не смійся, батьку, не смійся! — спідлоба позираючи на Грицька і не виймаючи з рота пальця, хриплим баском промовив Яків (Степан Васильченко, I, 1959, 148); По дорозі на село котився гул.. Рев худоби, крики хриплі. Десь за селом вили собаки (Андрій Головко, I, 1957, 68); День зростав. Зчиняли хриплий галас Над бурою водою мартини (Максим Рильський, II, 1960, 78); Навколо вирувало життя, згори падало на землю хрипле дихання літака, який пробивався крізь хмари (Любомир Дмитерко, Наречена, 1959, 147); В хриплий тон завод загув і стих (Павло Тичина, II, 1957, 147).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, . — Стор. 146.

Коментарі (0)