ХРИПЛИ́ВО. Присл. до хрипливий 1. Поклав [Прокіп сіна] перед шкапою, що хрипливо заіржала (Марко Черемшина, Тв., 1960, 77).
ХРИПЛИ́ВО. Присл. до хрипливий 1. Поклав [Прокіп сіна] перед шкапою, що хрипливо заіржала (Марко Черемшина, Тв., 1960, 77).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 146.