в означеннях
Тлумачення, значення слова «хрипливий»:

ХРИПЛИ́ВИЙ, а, е.

1. Трохи хрипкий, з хрипотою. Розкуйдана головка його спокійно лежала на подушці; важке хрипливе зітхання виходило з його розкритого рота (Панас Мирний, I, 1954, 308); Село спало.. І дивно було серед цього сонного безгоміння чути глухий хрипливий кашель (Валентин Речмедін, Весняні грози, 1961 і 3); Ось він, круглоплечий, невисокий, стоїть зараз перед парубком в рябій телячій шапці, в селянській свитці й чоботях і розгублює в загущеній, з першою сивиною бороді рештки хрипливого реготу (Михайло Стельмах, I, 1962, 126); Чую ніби хрипливий трохи голос твій біля бригадної садиби... (Іван Гончаренко, Вибр., 1959, 63); Звідкілясь донісся тихий хрипливий спів. Озирнувся по кімнаті — репродуктора ніде не було (Анатолій Хорунжий, Ковила, 1960, 16); Тайах щось співала, але хрипливі нотки почувалися в її голосі, немов хотіло прорватися ридання (Юрій Яновський, II, 1958, 52); Мелодія затихає, і хрипливі звуки гармонії, хряпнувши, замовкли (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 313); Він має охоту здушити хрипливе горло цього добродія, хоч старається не показати ні своєї радості, ні своїх бажань... (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 412).

2. діал. Скрипучий. Хрипливе дерево два віки живе, а здорове й одного не проживе (Номис, 1864, № 8156).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, . — Стор. 146.

Коментарі (0)