в означеннях
Тлумачення, значення слова «христовий»:

ХРИСТО́ВИЙ, а, е. Прикм. до Христос. А по Тібру із-за гаю Байдак випливає Чи галера. На галері Везуть твого сина З неофітами в кайданах. А твоя дитина Ще й до щогли прикована — Не неофіт новий, А апостол великого Христового слова (Тарас Шевченко, II, 1963, 289); — Що ж воно там пишеться? бо як ти читаєш, я нічогісінько не розберу.. — Пишеться, як святих мучили за христову віру, як преподобні жили в пустині, в лісах, пущах, нетрях та в кам'яних печерах (Нечуй-Левицький, VI, 1966, 350); [Руфін:] Замість гранат блиснуло межи нами меча Христового жорстоке лезо (Леся Українка, II, 1951, 384); Він говорив лише про найневідкладніші завдання. З попових уст вони виходили як христові заповіді (Микола Ю. Тарновський, День.., 1963, 221);
//  Який пропагує вчення Христа. [Єпископ:] Колись одно подружжя провинилось гріхом великим у христовій церкві (Леся Українка, II, 1951, 452); [Чернець:] Звелить бог, виросте тут скит. Як світоч христовий, освітить він навколо ведмежі стежки (Олесь Донченко, II, 1956, 8);
//  Такий, як у Христа, власт. Христові. І він... Яким він вернеться? Блудним сином... Та на се ж треба вже нелюдського терпіння, на се треба Христового всепрощення, щоби блудний син став за вірного (Гнат Хоткевич, I, 1966, 47).
Бий його (тебе, її, їх і т. ін.) сила христова! — те саме, що Бий його сила божа! (див. бити). Бий її, сила божа, сила христова! (Нечуй-Левицький, III, 1956, 252); Дари христові, церк. — хліб і вино, над якими відправляється церковне богослужіння; причастя. [Старий християнин:] Де тут диякон? Розступіться, браття! Несу дари Христові й чесний хліб! (Леся Українка, II, 1951, 482); Кров христова — вино для причастя. Кров Христову, тобто вино, яким [піп] мав причащати паству, не розбавляв буряковим квасом (Юрій Мокрієв, Слід.., 1969, 133); Христова невіста див. невіста; Христова сестра — черниця. Ще сили «господньої» вистачає, щоб прогодувати триста чоловік христових сестер і прогодувати, хоч і «скудно», але так, щоб можна все-таки і хвалу всевишньому сильним голосом поперти... (Остап Вишня, I, 1956, 89); Христовий слуга див. слуга.

Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, . — Стор. 148.

Коментарі (0)