в означеннях
Тлумачення, значення слова «християнство»:

ХРИСТИЯ́НСТВО, а, сер.

1. Релігія, що виникла в І ст. н. е. і ґрунтується на вірі в Ісуса Христа як боголюдини, який нібито зійшов на землю й прийняв страждання заради спасіння людства. Населення межиріччя Оки й Волги було силою обернене в християнство з метою закабалення його (Історія СРСР, I, 1956, 60); [Нартал:] Ти знов на мене сплів сильце: ти навернув мене у християнство (Леся Українка, II, 1951, 431); Не дай народові розбагатіти — матимеш отару слухняних овець, сліпих у своїй покірливості. На цьому стояло християнство (Павло Загребельний, Диво, 1968, 684);  * У порівняннях. Показалась процесія: цілий ряд ліхтарень на довгих палках, за ними йдуть «дзампоньєри» (пастухи з Абруци) і грають стару, як християнство, «новену» на своїх інструментах: козі і дерев'яній дудці (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 412).

2. збірн. Християни. — Послухайте, батьки, моєї ради, — каже четвертий дід. — Коли Кирило Тур видержить сей прочухан, то нехай живе: такий козарлюга на що-небудь здасться. — Здасться? — каже, ідучи мимо, батько Пугач. — На якого біса здасться такий гріховодник православному християнству? (Пантелеймон Куліш, Вибр., 1969, 146).

3. заст. Свідомість, поведінка, звички, які личать властиві християнинові. — Іди додому; ..продажі на горілку тепер нема; ми.. знаємо християнство! (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 235); Як-таки — християнство мати, та й хліба куска не дати! (Українські народні прислів'я та приказки, 1963, 217).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, . — Стор. 147.

Коментарі (0)