в означеннях
Тлумачення, значення слова «худоб'ячий»:

ХУДО́Б'ЯЧИЙ, а, е. Прикм. до худоба 1. Так йшло життя худоб'яче й людське, що зливались докупи, як два джерельця у горах в один потік... (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 336); До півдня людський і худоб'ячий потік уже залив вулиці Геліополя безперервною валкою (Юрій Смолич, Прекрасні катастрофи, 1956, 414); Але й зараз дядько Антон, кульгаючи та бокуючи, міг вискочити на будь-якого жереба, кліщем вп'ястись у нього та й переганяти худоб'ячу злість на піну (Михайло Стельмах, Гуси-лебеді.., 1964, 150);
//  Який належить худобі. Клапті перегнилої соломи, косми худоб'ячого волосся, обструганого зі шкіри, купи грабарського вапна та товченого, переквашеного лубу.. — ось що складалося на зовсім не принадний пейзаж (Іван Франко, IV, 1950, 201); Він.. заходить на просте селянське подвір'я. Воно не лементує лихими собаками, не відсапується худоб'ячим подихом (Михайло Стельмах, I, 1962, 649).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, . — Стор. 168.

Коментарі (0)