в означеннях
Тлумачення, значення слова «хурчання»:

ХУРЧА́ННЯ, я, сер. Дія за значенням хурчати і звуки, утворювані цією дією. Ніде ні пострілу, ні бентежного хурчання крил (Микола Рудь, Боривітер, 1969, 409); Хурчання мотора вщухло, машина зникла вдалині (Сава Голованівський, Тополя.., 1965, 468); Ярина так гірко плаче, що Яків не може зупинити її сліз. Кужіль, що вона пряла, до півночі чекаючи чоловіка, звалився з лави і розбудив мурого кота, який дрімав під тихе хурчання веретена (Валентин Речмедін, Весняні грози, 1961, 97); Між залпами зникли паузи.. Удар близької блискавиці, гаряче хурчання чавунних злитків угорі, і знову невичерпне виття, виття, виття... (Олесь Гончар, I, 1954, 332).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, . — Стор. 175.

Коментарі (0)