в означеннях
Тлумачення, значення слова «хурман»:

ХУ́РМАН, а, чол., заст., розм. Візник (у 1 знач.). — Найняв хурмана, та не всі гроші заплатив: треба доплатити один карбованець (Нечуй-Левицький, I, 1956, 104); Хурман порався з фаетоном, а Савка крутивсь біля нього (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 392); [Цілюрик Шміт:] Мій хурман на передку зарюмав, як стара баба (Леся Українка, IV, 1954, 250); Банда висловила думку, що непогано було б поїхати до комісара Ясеві. Хай хурман запряже коні й везе Яся у Ширмівку негайно (Арсен Іщук, Вербівчани, 1961, 163).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, . — Стор. 174.

Коментарі (0)