ХУТРОВИНА́, и, жін., збірн., розм. Шкури тварин, що йдуть на хутро (у 3 знач.), хутряний товар. Держава дедалі більше одержує хутровини від звіроводства (Наука і життя, 9, 1960, 35).
ХУТРОВИНА́, и, жін., збірн., розм. Шкури тварин, що йдуть на хутро (у 3 знач.), хутряний товар. Держава дедалі більше одержує хутровини від звіроводства (Наука і життя, 9, 1960, 35).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 178.