ХВА́СТАТИ, аю, аєш, недок. Хвалити себе, хвалитися ким-, чим-небудь. Здоров'я моє краще, та я ще боюсь хвастать (Леся Українка, V, 1956, 189); — Я ще буду пити, — хвастаючи, сказала вона. І знову налила чаю, знову підсипала у його більше, ніж перший раз, вина (Панас Мирний, III, 1954, 279); Матвій говорив з захватом, і тому здавалося, ніби він трохи хвастав (Василь Козаченко, Нові Потоки, 1948, 107).