в означеннях
Тлумачення, значення слова «хватка»:

ХВАТКА, и, жін.

1. Прийом, спосіб, яким хапають, беруть що-небудь.
Залізна хватка — те саме, що Мертва хватка (див. мертвий). — Здоров, здоров, сину, — привітався Гордій і залізною хваткою стиснув руку Федота (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 233); Мертва хватка див. мертвий; Смертельна хватка див. смертельний.

2. перен., розм. Спосіб дій, манера поведінки кого-небудь. А подивіться ви хоча б на Аню Макарову: ..дівчинка на вигляд не дуже богатир, а серце в неї, сумління, робоча хватка, — всього цього на десять богатирів вистачить (Остап Вишня, I, 1956, 339); — Сталінградець? — Ні, товаришу гвардії генерал, ми... ближчі. Але хватка у нас сталінградська (Олесь Гончар, III, 1959, 251).

3. Конусна сітка, напнута на обруч або рамку з держаком, яку використовують для ловлі риби, комах, птахів. [Тарас:] Недавно кум мій ловив.. рибу, так щось як почало хрюкати, та як схопило його хватку, — він ледве втік і хватку кинув (Олександр Корнійчук, I, 1955, 310); Різними способами можна рибу ловити. Ловлять, приміром, «хваткою»... (Остап Вишня, I, 1956, 156); Виходять Чирва та Малоштан із хваткою. [Чирва:] А ви, куме, все рибку ловите? Піймали щось? (Іван Микитенко, I, 1957, 56).

4. мн. хватки, ток, діал. Рогач (у 1 знач.); чаплія. 6 в батька книжечка податкова, палітурки зелені, за сволоком стремить [стримить]. Як би її звалить, було думаю. Візьму оце й хватки в руки, та й ... а як батько увійде? (Архип Тесленко, З книги життя, 1949, 165); Розсердилася [Петренчиха], розгнівалася, біга по хаті, кочергами та хватками шпурляє, дітей штовхає (Любов Яновська, I, 1959, 86).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, . — Стор. 35.

Коментарі (0)