ХВОСТИ́ЩЕ, а, чол. Збільш. до хвіст 1 — 10. Дедалі в самій бухті розгойдуються хвилі. Вони світять зеленими ребрами, і їхні лапаті хвостища щосили хлещуть об сірий берег (Олесь Донченко, II, 1956, 214).
ХВОСТИ́ЩЕ, а, чол. Збільш. до хвіст 1 — 10. Дедалі в самій бухті розгойдуються хвилі. Вони світять зеленими ребрами, і їхні лапаті хвостища щосили хлещуть об сірий берег (Олесь Донченко, II, 1956, 214).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 49.