ХВИЛЕПОДІ́БНО. Присл. до хвилеподібний. Два ряди ліхтарів, розгойдуваних вітром, утворювали два ряди немовби підвішених у повітрі мечів, які хвилеподібно рухалися (Наука і життя, 5, 1958, 38).
ХВИЛЕПОДІ́БНО. Присл. до хвилеподібний. Два ряди ліхтарів, розгойдуваних вітром, утворювали два ряди немовби підвішених у повітрі мечів, які хвилеподібно рухалися (Наука і життя, 5, 1958, 38).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 37.