ХВИЛЕРІ́З, а, чол., спец.
1. Загострена носова частина судна, яка розрізає хвилю під час його руху.
2. Те саме, що хвилелом. Хвилеріз підноситься над водою — з боку гавані на чверть метра, з боку моря — на два метри, метрів зо три завширшки і з кілометр завдовжки (Юрій Яновський, II, 1958, 47); Буксир мусив стати майже під самим хвилерізом (Петро Панч, I, 1956, 45); У багатьох портах Канади почали будувати хвилерізи, зовнішня стіна яких має численні круглі отвори. Хвиля, що вдаряє об таку стіну-сито, розбивається на численні окремі струмені і втрачає при цьому значну частину своєї енергії (Наука і життя, 2, 1969, 31).