в означеннях
Тлумачення, значення слова «хвилька»:

ХВИЛЬКА 1, и, жін. Зменш.-пестл. до хвиля1 1. Він.., ледве переводячи віддих, стежить, як рибка смикає, як від поплавця розходяться маленькі-маленькі хвильки... (Гнат Хоткевич, I, 1966, 53); Озеро було спокійне, жодної хвильки не з'являлося на його поверхні (Володимир Владко, Аргон. Всесв., 1947, 250); Сутеніло. Десь за дощовими хмарами сідало сонце. Ніжними хвильками парувала зволожена безкрая рілля (Яків Баш, На.. дорозі, 1967, 34); Ясний червонястий юдлиск од паперового багаття миготів хвильками по їх щоках, по білих чолах (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 242); Він зосереджено нахмурював високий, трохи випнутий лоб, проводив рукою по м'яких хвильках темного чуба і висловлював який-небудь здогад (Іван Микитенко, II, 1957, 507);  * Образно. В холоді думок ворушаться і теплі хвильки: таки побачить вона в цьому році свою сім'ю, своїх дітей у новій, на дві половини хаті (Михайло Стельмах, I, 1962, 226).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, . — Стор. 41.

Коментарі (0)

ХВИЛЬКА 2, и, жін. Зменш.-пестл. до хвиля2. Хвильні тривожної мовчанки — свиснула стріла — і заревів звір (Іван Франко, VI, 1951, 14); Іскров хвильку помовчав (Олександр Бойченко, Молодість, 1949, 9); Хутко «спускає» [він] заразом дві карти замість однієї і метає далі. Ніхто не помітив. Це була одна коротка, невловна хвилька (Іван Микитенко, II, 1957, 480).
За (через) [якусь] хвильку — те саме, що За (через) [якусь] хвилину (див. хвилина). Сьогодні отець Олександер зовсім не довго був у Глафіри Іванівни: зайшов і вийшов за хвильку. І таке в нього на обличчі, немов вони полаялися (Іван Микитенко, Кадильниця, 1959, 11); Тупіт ближчає, неясно доносяться два голоси, і раптом, через якусь хвильку, він, холонучи, пізнає, що це гомонять Люба і Яків Плачинда (Михайло Стельмах, I, 1962, 401); І (й) на хвильку [оком] не змигнути див. змигати; На [одну, єдину, якусь і т. ін.] хвильку — те саме, що На [одну] хвилину (див. хвилина). Він сів на лаві і на якусь хвильку застиг (Олексій Кундзіч, Пов. і опов., 1951, 37); — Просим вас, не миніть моєї господи, завітайте хоч на єдину хвильку!.. (Олесь Гончар, III, 1959, 319).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, . — Стор. 42.

Коментарі (0)

ХВИЛЬКА 3, и, чол. Назва гри в карти. Семен і три парубки сідають на полу і грають у хвильки (Марко Кропивницький, I, 1958, 86); Під каретами, позасвічувавши ліхтарі, грають кучери в хвильки (Панас Мирний, II, 1954, 99); Він навіть і в той час як тигр бува, коли В неділю зріжеться з сусідами у хвильки (Максим Рильський, II, 1956, 207).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, . — Стор. 42.

Коментарі (0)