ХВИЛЬОВИЙ 1, а, е.
1. Прикм. до хвиля1 1. Щоб
скласти проект споруди, необхідно мати вичерпні
відомості про хвильовий, вітровий та льодовий режими
(Наука і життя, 11, 1967, 31);
// Те саме, що хвилястий.
Море буває трьох сортів: тихе море, хвильове море й
буряне море (Остап Вишня, I, 1956, 174).
2. фіз. Стос. до коливальних рухів у фізичному
середовищі. З надзвичайною швидкістю розвивалася
фізична оптика. Стало зрозумілим, що світло являє
собою хвильовий процес, було встановлено також, що
промені різного кольору відрізняються довжиною хвилі
(Наука і життя, 9, 1962, 25).
▲ Хвильова механіка — розділ теоретичної фізики,
в якому досліджується рух часток (електронів, атомів,
молекул і т. ін.) як рух безперервної хвилі. Особливої
уваги заслуговують теоретичні дослідження з хвильової
механіки і теорії багатокомпонентних середовищ,
виконані групою вчених (Знання та праця, 3, 1972, 3).