в означеннях
Тлумачення, значення слова «хвилювати»:

ХВИЛЮВАТИ, юю, юєш, недок.

1. перех. Надавати коливального руху воді, викликати хвилювання, хвилі. Шалений шторм хвилював морські води до самого обрію (Микола Трублаїні, I, 1955, 153);
//  Хвилеподібно погойдувати, хитати рослини. Від заходу насувалася чорна хмара, душний вітер нахрапом бив об гори, хвилював комиш у плавнях (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 177); Хвилює вітер лан широкополий, Виспівує в садах між верховіть (Петро Дорошко, Тобі, народе.., 1959, 26).

2. неперех. Те саме, що хвилюватися 1. тільки 3 ос. Ріка хвилювала. Вона.., здавалось, хотіла виступити з свого русла (Ольга Кобилянська, III, 1956, 430); Я бачив озеро внизу, Що хвилювало поблизу, Широке, довге — все як є (Павло Грабовський, I, 1959, 408); Хвилюють лани золотії, Здається, без краю, — аж знову Бори величезні, густії Провадять таємну розмову (Леся Українка, I, 1951, 15); Він [туман] клубочився, хвилював у місячному світлі (Василь Козаченко, Сальвія, 1959, 108); Груди її сильно хвилювали, очі блищали, гнів був справдішній (Іван Франко, II, 1950, 297); В долині лежав Бахчисарай, що хвилював, як море, рожевою черепицею (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 141);
//  Рясно текти (про сльози). Він подививсь мені в вічі й подививсь на дочку... А в дочки сльози хвилюють... — Батенько! — промовила (Марко Вовчок, I, 1955, 206).
 Хвилі хвилюють — хвилі розходяться, напливають одна на одну. Вітер розносив його [сонця] огненні паруси з однії полоси трави на другу, — мов золоті хвилі хвилювали по долині (Панас Мирний, I, 1954, 281); Хвилювати хвилями — розходитися, напливати хвилями, у вигляді хвиль. Гляне Чіпка... То ж не вогонь, то людська кров хвилями хвилює... (Панас Мирний, I, 1949, 310); Вода чиста, як сльоза, хвилює срібними хвилями (Наталія Кобринська, Вибр., 1954, 170).

3. перех. Робити неспокійним кого-небудь; турбувати, бентежити. За сніданням Артем та Христя мало розмовляли. Про абищо не хотілось, а про те, що найбільш обох хвилювало зараз, ніяк було при матері (Андрій Головко, А. Гармаш, 1971, 540); Василь, що хвилював дівчат блиском своїх очей, вів плуга по другий бік поля (Петро Панч, II, 1956, 478); Щоб заздалегідь не хвилювати матір, Ляля поки що не казала їй про свій твердий намір залишитися в Полтаві (Олесь Гончар, IV, 1960, 43);
//  Викликати інтерес у кого-небудь, цікавити, не лишати байдужим когось. Поза життям і поза правдою нема літератури, нема мистецтва. Коли письменник лише пасивно споглядає життя, то він не може створити речі, які б хвилювали читача, будили в ньому думку (Максим Рильський, IX, 1962, 184); Сірий нудний твір, який не хвилює вас, це — поганий твір (Олесь Донченко, VI, 1957, 585); Питання виховання дітей, радянської молоді завжди хвилювали Горького (Вітчизна, 3, 1968, 136);
//  Викликати велике піднесення. Згадав [Аркадій Петрович] одразу, як гула радісно сходка, коли він пояснив їй права народу на землю. Се завжди його хвилювало, і по розмові почував він бадьорість і апетит (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 383); Ленінські декрети про мир, про землю — ось уже другий місяць день у день хвилювали Вітрову Балку (Андрій Головко, А. Гармаш, 1971, 436).
Хвилювати кров див. кров; Хвилювати уми (почуття і т. ін.) — глибоко впливати на розум, почуття людини. Революційні заклики Шевченка хвилювали уми й збуджували волю до боротьби тисяч людей (Слово про Кобзаря, 1961, 103).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, . — Стор. 39.

Коментарі (0)