ХВИЛИ́НА, и, жін.
1. Одиниця виміру часу, що
дорівнює 1/60 години, або 60 секундам. На світанку дев'ятого
січня о десятій годині тридцять хвилин почалася
артилерійська канонада і тривала дві години (Григорій Тютюнник, Вир,
1964, 486);
// Тривалість, що визначається цією
одиницею виміру. На другій станції, де потяг стоїть 12
хвилин, злізли ми на вокзал (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 337);
Дід замовк, похиливши голову. Мовчав і парубок,
утопивши очі в пожар на заході. Кілька хвилин було тихо
(Гнат Хоткевич, I, 1966, 96); — Павло, покличте сюди дівчат
з кухні! — За хвилину-дві з'явилися заспана покоївка
та куховарка (Петро Панч, На калиновім мості, 1965, 66).
♦ Без п'яти хвилин див. п'ять; Кожна хвилина
дорога — напружена пора в якій-небудь роботі.
[Прісцілла:] З'їхались посли здалека зумисне на сьогодні.
Є такі, що крадькома перебувають в Римі, хвилина
кожна дорога для них (Леся Українка, II, 1951, 388); Пишу
і не маю часу навіть перечитати, бо тепер у мене
кожна хвилина дорога (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 234); Лічити
хвилини див. лічити 1; Не лічити хвилин див. лічити 1;
Ні (ані, і) на хвилину — навіть на короткий час. Гомін
не вгавав ні на хвилину, пожадання сипались снопами
(Панас Мирний, III, 1954, 288); Кожний напружено чекав
різкого й гострого: «До зброї!..» І не було ані на хвилину
спокою (Володимир Сосюра, I, 1957, 265); Хвилина в хвилину — точно
у визначений час. Спав [Герн] у кабінеті на дивані
і прокинувся з головним болем, але, випивши міцної
кави, примусив себе одягнутись і, як завжди,
підтягнутий та пунктуальний, точно хвилина в хвилину
з'явився в штаб (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 496); — Не
турбуйтесь: наш поїзд рушить точно за графіком Ставки.
Хвилина в хвилину (Олесь Гончар, III, 1959, 22);
Хвилину-другу — протягом однієї-двох хвилин. Людські тіні
снували повз його, й на хвилину-другу закривали його
собою, немов якою запоною (Панас Мирний, I, 1949, 310).
2. Короткий відрізок часу; мить. Вона одхилилась
за ворота й одну хвилину не знала, чи бігти до їх [до
матері й свекрухи], чи тікать в пекарню (Нечуй-Левицький,
II, 1956, 344); Води напившися з ясного джерела,
Вертаються вони під поклики пастуші, І хитро щуляться
у перволітків уші... Хвилина — і табун мов буря понесла
(Максим Рильський, I, 1956, 82);
// у знач. присл. хвилиною,
розм. Зараз же, дуже швидко; миттю. [Храпко:]
Іди собі. Йди — пора вже і про обід подумати. [Явдоха:]
Я зараз, таточку; хвилиною на стіл накрию
(Панас Мирний, V, 1955, 139);
// Певний відрізок часу, пора,
момент. Хотіла б я піснею стати У сюю хвилину ясну,
Щоб вільно по світу літати, Щоб вітер розносив луну
(Леся Українка, I, 1951, 93); — Бувають такі хвилини в
житті, коли людині найдорожче за все щире слово підтримки
(Олесь Донченко, Шахта.., 1949, 97); — Справа ж не в тому,
силач він там чи ні, — терпляче пояснював Брянський
зміст подвигу. — Головне, що він не розгубився в рішучу
хвилину (Олесь Гончар, III, 1959, 36); І все ж Сергій навіть
у цю критичну хвилину не зрікся поставленої мети
(Олекса Гуреїв, Друзі.., 1959, 28); Вір, друже мій, Що в грозову
хвилину Заслонить серцем він Любиму Батьківщину
(Любов Забашта, Вибр., 1958, 36);
// Вільний час. — Викувати
троянду не кожний зуміє, і я щоразу повертався до цієї
справи, як тільки траплялась хвилина (Юрій Яновський, II,
1958, 223).
♦ Вільна (зайва) хвилина — не заповнений
роботою короткий час. Минулу зиму вони всі — і сам
Коваль, і його інженери, і Андрій, і Марта — не бачили
вільної хвилини. Вони працювали як шалені (Вадим Собко,
Срібний корабель, 1961, 247); Пишіть до мене,
якщо знайдете зайву хвилину (Панас Мирний, V, 1955, 377);
В одну хвилину — зараз же, дуже швидко; миттю.
І в одну хвилину скочила дитина у куток; закапали від
болю й страху сльози (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 439); Завдання
він рішав в одну хвилину (Гнат Хоткевич, I, 1966, 147); В усяку
(у будь-яку) хвилину — будь-коли, в будь-який момент.
Спробуй-но тільки, зачепи! В усяку хвилину і перед
ким завгодно він ладен вступитися за свого брата
(Олесь Гончар, III, 1959, 55); За (через) кілька хвилин — трохи
згодом, через невеликий проміжок часу; швидко. Маріцца..
вийшла з хати і за кілька хвилин привела з собою
глуху Маріору (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 281); Брянський
скомандував скласти на воза матеріальну частину. Бійці вмить
розв'ючились, і за кілька хвилин міномети вже лежали
в каруці, дбайливо обмощені сіном (Олесь Гончар, III, 1959,
70); Через кілька хвилин вона повернулася із цебром води
і заходилася розтоплювати піч, щоб приготувати для
гостя хорошу вечерю (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 156); За (через)
[якусь] хвилину — дуже швидко, не минуло (не мине)
й однієї хвилини. Враз знадвору почулось несамовите
гавкання, а за хвилину грубий чоловічий голос: — Хто
там? (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 244); За хвилину до хати вбіг
денщик (Петро Панч, В дорозі, 1959, 131); [Сестра Мархва:]
О-о! (Мерщій біжить назад і через хвилину
надходить з сестрою Серахвимою) (Панас Мирний, V, 1955, 105);
— Тільки свисну — миттю кінь прилине. За хвилину
ми вже в горах будем! (Леся Українка, I, 1951, 391); З кожною
хвилиною — дуже швидко; щохвилини. Дівчинка
звикала до мене з кожною хвилиною (Юрій Яновський, II, 1958,
70); З кожною хвилиною схід розростався високим вікном
світання (Олесь Гончар, III, 1959, 434); З хвилини на
хвилину — кожної хвилини, щохвилини; в найближчий
час; от-от, ось-ось. Сьорбаючи по ложечці, вона з
хвилини на хвилину все більше та більше червоніла (Панас Мирний,
III, 1954, 279); — З хвилини на хвилину чекаю
телеграму — виклику з Генерального секретаріату на роботу
(Андрій Головко, II, 1957, 483); [Марія:] Син приїжджає?
..[Одарка:] Чекаю з хвилини на хвилину (Микола Зарудний,
Антеї, 1962, 5); І (ні) хвилини [немає, нема, не було, не
буде] — вільного часу зовсім немає, не вистачає;
Кожної хвилини; Кожну хвилину — щохвилини, постійно,
у будь-який момент. Місце було небезпечне — тут раз
у раз вешталась кордонна сторожа і кожної хвилини
могла заскочити (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 350); Якийсь
несподіваний страх кожної хвилини висів над моєю головою..,
вставав уночі й будив мене серед кріпкого сну...
(Панас Мирний, I, 1954, 82); Для тебе, моя ти єдина, Те слово
сумне забринить, Бринітиме кожну хвилину,
Бринітиме кожную мить (Леся Українка, IV, 1954, 107); На [одну]
хвилину — на короткий час, ненадовго. [Семен:]
Тут так гарно, вітрець свіжий подиха. Сядьмо на
хвилину та побалакаєм (Марко Кропивницький, I, 1958, 61); Ледве примітні
скорки зажевріли на одну хвилину в його чорних очах
(Панас Мирний, I, 1949, 267); На хвилину замовкли гармати
Сос, II, 1958, 449); Коли ми з Наталкою виходили
з зали, до нас підійшов народний артист. —
Пробачте, — сказав він тихо, — я вас затримаю на хвилину
(Юрій Яновський, I, 1954, 23); [Одну] хвилину — прохання
спинитися, зачекати якийсь час; Остання хвилина —
передсмертний час, пора. — Проклинаю тебе, —
закричав Панас в агонії, — проклинаю моєю останньою
хвилиною! (Юрій Яновський, II, 1958, 179); Перемовчати хвилину
див. перемовчувати; Піймати хвилину див. піймати; По
хвилині, рідко — те саме, що За (через) [якусь]
хвилину; Спокійної хвилини немає (нема) — немає
спокою, часу для перепочинку; Тієї ж [самої] хвилини
див. той; У (в) першу хвилину див. перший; У ту ж
[саму] хвилину див. той; У цю (у сю) хвилину — в цей
момент, саме в цей час, якраз тоді. Прекрасний був Чиж
у цю хвилину [коли говорив], прекрасна була кожна
його риса і кожний рух (Олександр Довженко, I, 1958, 190); Річард
мовчить. В сю хвилину в хату входять Дженні і Деві і
спиняються коло порога (Леся Українка, III, 1952, 69); Хвилина
прощання див. прощання; Хвилина розпуки див.
розпука; Хвилину уваги — прохання на короткий час
звернути увагу на кого-, що-небудь, вислухати когось;
Якусь (рідше деяку) хвилину — певний час, недовго.
Любов сама. Сідає до стола, розкриває альбом,
знаходить одну карточку, дивиться на неї якусь хвилину,
(Леся Українка, II, 1951, 71); Хома якусь хвилину стоїть
замислений, оглядаючи рівну, як меч, дорогу (Олесь Гончар, I,
1954, 188); За селом зупинив [Тимко] коня і деяку
хвилину прислухався (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 354).