в означеннях
Тлумачення, значення слова «хвилинка»:

ХВИЛИ́НКА, и, жін.

1. Зменш.-пестл. до хвилина. Ти сказав мені: — Мати пішли... Скоро будуть... За дві хвилинки... (Максим Рильський, I, 1960, 200); То як же мені свого чоловіка забути хоч на хвилинку? Він мене з пекла, з кормиги визволив!.. (Марко Вовчок, I, 1955, 143); Врешті вона зводить на мене очі — і ми хвилинку дивимось, як два вороги (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 250); Коли Данило вже сів у сани, щоб їхати, Віра гукнула почекати хвилинку (Андрій Головко, А. Гармаш, 1971, 552);
//  у знач. присл. хвилинкою. Зараз же, швидко, миттю. Сама [Христя] скора, та й дрова — не солома, — хвилинкою страва поспіла (Панас Мирний, III, 1954, 149).
Вільна (зайва) хвилинка — те саме, що Вільна (зайва) хвилина (див. хвилина). Вона, видно, теж вибрала вільну хвилинку, щоб прийти сюди (Вадим Собко, Біле полум'я, 1952, 13); За (через) [якусь] хвилинку — те саме, що За (через) [якусь] хвилину (див. хвилина). Лице пополотніло. Здорові сиві очі з жахом дивилися в жито. За хвилинку Харитя трохи відійшла (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 18); І (й) на хвилинку [оком] не змигнути див. змигати; І (ні) хвилинки [немає, нема, не було, не буде] — те саме, що І (ні) хвилини [немає, нема, не було, не буде] (див. хвилина). Переночувавши — поїхали в Соренто.., де пообідали, а звідти на Капрі і на обід до Горького. Так що на лист не було і хвилинки (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 326); На [одну] хвилинку — те саме, що На [одну] хвилину (див. хвилина). Стала вона прохати соцького, щоб пустив до сина.. — Я на одну хвилинку, мій голубе! — молить Мотря (Панас Мирний, I, 1949, 292); Я мусив на хвилинку зіскочити з воза й поспитати, де штаб (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 43); [Ольга:] Заходила Марія на хвилинку, але знову побігла (Сава Голованівський, Марія, 1936, 8); — Федоре Івановичу, на хвилинку! — покликав він Бондаренка (Андрій Головко, II, 1957, 467); Почекай (пожди, зажди, зачекай і т. ін.) хвилинку — прохання трохи почекати. — О-ох! — простогнав нарешті Шевченко. — Почекай хвилинку. Ніяк не уженуся за тобою. Дуже мені ноги болять (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 161); [Річард:] Пождіть хвилинку. Белло, де мій віск? (Леся Українка, III, 1952, 11); — Заждіть хвилинку, — дівчина так само, не кваплячись, пішла в другі двері і зникла за ними (Михайло Стельмах, II, 1962, 157); [Одну] хвилинку — те саме, що [Одну] хвилину (див. хвилина). — Терентію, іди-но сюди... Хвилинку.. Терентію, я мушу тобі сказати, ти зовсім не вмієш розмовляти з людьми (Олександр Довженко, I, 1958, 478); [Люба:] Я зараз, зараз, товариші! Одну хвилинку (Іван Микитенко, I, 1957, 450).

2. заст. Секунда. Вагадло приробили аж у XVII віці. Тоді також поділили годину на 60 хвиль, а хвилю на 60 хвилинок (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 8).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, . — Стор. 38.

Коментарі (0)