в означеннях
Тлумачення, значення слова «хвилинний»:

ХВИЛИ́ННИЙ, а, е. Прикм. до хвилина. 1550 року появляється хвилинна, а 1760 — секундна стрілка (Знання та праця, 3, 1974, 6);
//  Який триває хвилину, близько хвилини. — Так ось що, хлопці, — після хвилинного роздуму сказав Грицько. — Ідіть собі та й не оглядайтесь. І не хваліться нікому (Андрій Головко, А. Гармаш, 1971, 358); Хвилинна репетиція пройшла добре (Леонід Смілянський, Сашко. 1954, 260);
//  перен. Короткочасний, скороминущий. Зовсім зненацька захопило сьогодні Тоню нове оце почуття, гаряче сколихнуло душу. Ні, це не назвеш грою в кохання, ще одним хвилинним захопленням (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 50); Він провів поглядом постать жінки, ще раз згадав її тяжку для панського серця мову, і тільки тепер починає розуміти, що в ній спалахнув не хвилинний гнів, а залягли віки селянського досвіду (Михайло Стельмах, I, 1962, 12);
//  у знач. ім. хвилинне, ного, сер. Те, що швидко минає, не лишаючи сліду; короткочасне, скороминуще. — Признаюся, Бейбі, — кажу я, — що не пізнаю вас. Ви страшенно змінилися. А може, це тільки хвилинне! (Мирослав Ірчан, II, 1958, 158); У щоденному мерехтінні фактів і вражень поет повинен відрізнити тимчасове, хвилинне від справді важливого у житті країни, народу, покоління, людства... (Радянське літературознавство, 2, 1965, 10).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, . — Стор. 38.

Коментарі (0)